Сергій Павлович Корольов – вчений, конструктор, головний організатор виробництва ракетно-космічної техніки та ракетної зброї СРСР і основоположник практичної космонавтики.
Місце народження, освіта
Народився 12 січня 1907 року (30 грудня 1906 року за григоріанським календарем) в Житомирі. Батько працював учителем російської словесності.
У 1922-му майбутній вчений вступив до Одеської будівельної професійної школи, яку закінчив через 2 роки.
Після цього у 1924 році став студентом Київського політехнічного інституту, а в 1926-му перевівся на вечірнє відділення Московського вищого технічного училища (МВТУ).
У 1930-му захистив дипломний проєкт легкомоторного літака. Після цього здобув кваліфікацію інженера-механіка.
Кар’єра
Свій перший планер Корольов спроєктував ще на початку 1920-х років. Згодом планери його конструкції брали участь у Всесоюзних планерних змаганнях й здобували високі оцінки.
Після закінчення МВТУ працював на підприємствах авіаційної промисловості.
У 1931 році Корольов разом із Фрідріхом Цандером створив одну з перших у СРСР ракетних організацій – Групу вивчення реактивного руху. Керував будівництвом й випробуваннями ракет, а також працював над проєктом ракетоплана – апарата, який поєднував риси літака й ракети.
У 1933-му вченого призначили заступником начальника Реактивного науково-дослідного інституту (РНДІ). Там він продовжив розробляти ракети й ракетоплан, а також виступав на всесоюзних конференціях із доповідями про використання крилатих ракет для дослідження стратосфери.
У 1938 році Корольова репресували та засудили до тривалого ув’язнення. Спочатку він відбував покарання на Колимі, а під час Другої світової війни працював у конструкторському бюро особливого режиму.
У 1944-му його звільнили, а вже наступного року направили до Німеччини. Там у складі технічної комісії вивчав трофейну ракетну техніку.
З 1946 року й до кінця життя Корольов був головним конструктором балістичних ракет дальньої дії та ракетно-космічних систем. Під його керівництвом створювали ракети-носії “Супутник” і “Восток”, космічні кораблі, автоматичні міжпланетні станції та спеціалізовані супутники Землі.
У 1957-му під його керівництвом запустили перший у світі штучний супутник Землі, а в 1961-му – перший пілотований космічний корабель “Восток”. Зокрема Корольов працював над проєктом місячної транспортної системи Н-1.
З 1960 по 1966-й він входив до президії Академії наук СРСР. Зокрема:
- двічі отримував звання Героя Соціалістичної Праці – у 1956 та 1961 роках;
- у 1957 році став лауреатом Ленінської премії;
- в 1958-му отримав Золоту медаль імені Костянтина Ціолковського.
Також його нагородили 2 орденами Леніна, орденом “Знак Пошани” та медалями.
Смерть
Корольов пішов з життя 14 січня 1966-го.
Сімейний стан
Був одружений двічі.
У серпні 1931-го одружився з колишньою однокласницею Ксенією Вінцентіні. У 1935 році в них народилася донька Наталя. У 1948 році подружжя розлучилося.
З 1949 по 1966 рік Корольов був одружений з Ніною Котенковою.
