Альберт Гофманн – швейцарський хімік і літератор.
Місце народження, освіта
Народився 11 січня 1906 року в швейцарському місті Баден. Був найстаршим із чотирьох дітей у сім’ї.
У підліткові роки був змушений займатись торгівлею, щоб допомагати родині та хворому батькові. Попри це, також займався самоосвітою.
Згодом вступив до Університету Цюріха, де вивчав хімію.
Кар’єра
Отримав докторський ступінь після дослідження хімічної структури хітину. Після цього приєднався до хіміко-фармацевтичного підрозділу “Sandoz Laboratories” у Базелі, де розпочав дослідження лікарських рослин.
Відкриття ЛСД
Під час роботи вивчав морську цибулю та грибок ріжки, займаючись очищенням і синтезом активних компонентів, які могли бути використані у фармацевтичній сфері. Дослідження лізергінової кислоти, ключового компонента алкалоїдів ріжків, у підсумку привели вченого до синтезу сполуки LSD-25 у 1938-му.
Через п’ять років він повторив синтез майже забутої речовини й 16 квітня 1943 року випадково виявив її психоделічну дію після абсорбції через кінчики пальців. Через декілька днів свідомо прийняв 250 мікрограмів LSD і відчув набагато сильніший ефект.
Після цього разом із колегами провів низку експериментів зі сполукою. Перші нотатки про результати досліджень з’явилися 22 квітня.
Подальші дослідження
Гофманн обійняв посаду директора відділення природних продуктів у “Sandoz Laboratories” і розпочав дослідження галюциногенних речовин, що містилися в мексиканських грибах та інших рослинах, які застосовували місцеві народи. Це зрештою привело його до синтезу псилоцибіна – активної сполуки, властивої більшості “чарівних грибів”.
Також зацікавився насінням мексиканської іпомеї Rivea corymbosa, яке місцеві називали Ololiuhqui. Дослідника вразило те, що активний компонент цих насінин виявився хімічно подібним до LSD.
У 1962-му Гофманн разом із дружиною Анітою вирушив на південь Мексики, щоб знайти рослину “Ska Maria Pastora”, яку згодом назвали Salvia divinorum. Йому вдалося зібрати зразки, однак визначити активний компонент – сальвінорин А – тоді не вдалося.
Гофманн називав LSD “ліками для душі” й негативно сприймав рішення світових урядів заборонити речовину, через що вона опинилася в підпіллі. Він наголошував, що протягом 10 років LSD ефективно використовували у психоаналізі, але згодом засіб був “привласнений” молодіжним рухом 60-х у США й пізніше, на його думку, безпідставно демонізований політичними колами, яким цей рух протистояв.
При цьому Гофманн визнавав, що LSD становить небезпеку за неправильного використання.
Вчений є автором більше сотні наукових робіт і кількох книжок, серед яких і “LSD – моя важка дитина” – частково автобіографічне видання.
Під час свого 100-річного ювілею, 11 січня 2006 року, став головною постаттю міжнародного симпозіуму, присвяченого LSD.
У 2007-му Гофманн очолив рейтинг Synectics щодо ста найвидатніших живих геніїв.
Смерть/загибель
Вчений пішов з життя природною смертю 29 квітня 2008 року у своєму будинку в Бурзі поблизу Базеля, проживши 102 роки.
