Наталі Портман – американська актриса театру та кіно, кінорежисер, сценарист та продюсер.
Місце народження, освіта
Народилася 9 червня 1981 року в Єрусалимі.
Її батько Авнер Хершлаг – лікар, а мати Шеллі Стівенс – агентка доньки.
Коли майбутній акторці було 3 роки, родина переїхала з Ізраїлю до Сполучених Штатів Америки (США), аби батько міг продовжити професійний розвиток.
Спочатку сім’я жила у Вашингтоні, де Портман навчалася в єврейській денній школі Чарльза Сміта.
У 1988-му сім’я перебралася до Коннектикуту, а з 1990 року остаточно оселилася на Лонг-Айленді в штаті Нью-Йорк.
Акторка має громадянство 2 країн – США та Ізраїлю.
З 4 років Портман займалася танцями й виступала з місцевими колективами. Зокрема навчалась в єврейській початковій школі Соломона Шехтера в Глен-Коув, а згодом закінчила школу в Сіоссеті.
У червні 2003-го закінчила Гарвард і здобула ступінь бакалавра з психології.
Кар’єра
1990 – 2000
Вже в 10 років спробувала себе на кастингах до вистави “Ruthless!” й стала дублеркою Лори Белл Банді.
Перший гучний прорив стався у 1994-му, коли Портман отримала головну роль у фільмі Бессона “Леон”. Там вона зіграла Матильду – дівчинку, яка дружить з кілером у виконанні Жаном Рено.
Вже в 1995 році Портман з’явилася у стрічці “Бій”, де знімалися Аль Пачіно й Роберт Де Ніро. Вона зіграла прийомну доньку одного з головних героїв.
У 1996-му з нею одразу вийшло 3 фільми. Спочатку була мелодрама “Гарні дівчата”, потім мюзикл Вуді Аллена “Всі кажуть, що я люблю тебе”, а ще – фантастична комедія Тіма Бертона “Марс атакує!”.
У 1997 році Портман виконала головну роль у бродвейській постановці “Щоденник Анни Франк”, створеній за щоденником єврейської дівчинки, яка описувала життя під час нацистської окупації Нідерландів.
У травні 1999-го вийшов фільм Джорджа Лукаса “Зоряні війни. Епізод I. Прихована загроза”, де Портман зіграла королеву планети Набу Падме Амідалу. Попри змішані відгуки критиків і сім номінацій на “Золоту малину”, зокрема за найгірший екранний дует Портман і Джейка Ллойда, фільм став комерційно успішним і зібрав у світовому прокаті більше 924 мільйони доларів.
Того ж року акторка також знялася в драмі “Де завгодно, тільки не тут”. Вона виконала роль Енн Огаст – дівчини, чиї погляди на життя не збігалися з баченням її матері, яку зіграла Сьюзен Сарандон. За цю роботу Портман номінували на премії “Молодий актор” і “Золотий глобус” у категорії найкращої жіночої ролі другого плану.
2000 – 2005
У 2000-му Портман виконала головну роль у фільмі “Там, де серце”. Її номінували на премії “Молодий актор” і Teen Choice Awards, а також вона здобула нагороду YoungStar Awards.
З червня до вересня 2000 року вона брала участь у зйомках фільму “Зоряні війни. Епізод II. Атака клонів”, які проходили в Сіднеї, Іспанії, Італії та Тунісі. Стрічка вийшла у прокат у травні 2002-го, але, як і попередній епізод франшизи, отримала стримані відгуки критиків.
У липні 2001-го акторка зіграла Ніну у постановці “Чайка” за п’єсою Антона Чехова в театрі Делакорт у Центральному парку Нью-Йорка.
Того ж року вона з’явилася в епізодичній ролі у комедії Бена Стіллера “Зразковий самець”, а також зіграла невелику роль у військовій драмі Ентоні Мінгелли “Холодна гора” разом із Ніколь Кідман та Джудом Лоу.
У 2004-му Портман знялася у двох незалежних стрічках. Спочатку вона виконала роль Сем у драмі Зака Браффа “Країна садів”. Її героїня – дівчина зі схильністю до патологічної брехні.
Того ж року з’явилася у фільмі Майка Ніколса “Близькість”, де зіграла американську стриптизерку Еліс Айрес, яка переїхала до Лондона. За цю роль Портман отримала премію “Золотий глобус” і була номінована на низку престижних нагород, серед яких “Оскар” і BAFTA.
2005 – 2010
15 травня 2005 року на Каннському кінофестивалі відбулася прем’єра фільму “Зоряні війни. Епізод III. Помста ситхів” – завершальної частини трилогії приквелів. На відміну від двох попередніх епізодів, стрічка отримала значно тепліші відгуки критиків і глядачів, а також стала найкасовішим фільмом року у США.
Наприкінці 2005-го також відбулася прем’єра фільму “V – значить вендетта”, у якому Портман виконала головну жіночу роль. Стрічку зняли за мотивами антиутопічного графічного роману Алана Мура. Події фільму розгортаються у 2038 році в тоталітарній Великій Британії. Героїню Портман – Іві Геммонд – заарештовують за антиурядову діяльність. Для цієї ролі акторка поголила голову налисо.
У 2006 році акторка з’явилася у кіноальманасі “Париж, я люблю тебе”, де зіграла у фрагменті Faubourg Saint-Denis. Її персонаж Франсін – майбутня акторка, яка закохується у сліпого хлопця Томаса, роль якого виконав Мельхіор Беслон.
Наприкінці того ж року вийшов фільм Мілоша Формана “Примари Гоя”. У стрічці Портман зіграла Інес Більбатуа – музу іспанського художника Франсіско Гої.
У 2007-му стрічка Вонга Карвая “Мої чорничні ночі”, де Портман з’явилася у другорядній ролі, відкривала конкурсну програму 60-го Каннського кінофестивалю.
У лютому 2008 року вийшла історична драма “Ще одна з роду Болейн”. У фільмі акторка зіграла Анну Болейн, а сюжет будувався навколо суперництва Анни та її сестри Марії за прихильність короля Генріха VIII.
У травні того ж року Портман стала наймолодшою учасницею журі Каннського кінофестивалю. Тоді ж вона спробувала себе і як режисерка – її короткометражка “Єва” відкривала конкурс короткого метра на 65-му Венеціанському кінофестивалі.
У жовтні 2009-го відбулася прем’єра військової драми “Брати”, де Портман зіграла одну з головних ролей.
2010 – 2020
У 2010 році Портман виконала головну роль у фільмі “Кохання та інші обставини”.
Того ж року вийшов “Чорний лебідь” Аронофскі – одна з найгучніших робіт у її кар’єрі. У стрічці вона зіграла балерину, для якої боротьба за роль у “Лебединому озері” поступово переходить у болісну одержимість. Заради цієї ролі Портман пів року тренувалася щодня по кілька годин і схудла на 9 кілограмів. Ця робота принесла їй спочатку “Золотий глобус” у січні 2011 року, а потім й “Оскар” у лютому.
21 січня 2011-го на екрани вийшла романтична комедія “Більше за секс”, де акторка знялася разом із Ештоном Кутчером.
Після цього Портман з’явилася в комедійному жанрі – у фільмі “Хоробрі перцем”, прем’єра якого відбулася у квітні.
Після комедій Портман знову змінила напрям і повернулася до серйозніших ролей. У 2011-му вона зіграла Джейн Фостер у фільмі “Тор” Кеннета Брана.
Ще через рік долучилася до альбому Пола Маккартні Kisses on the Bottom, а також разом із Джонні Деппом знялася в кліпі на пісню My Valentine.
У 2013 році Портман знову повернулася до ролі Джейн Фостер у фільмі “Тор 2: Царство пітьми”.
У 2016-му зіграла Жаклін Кеннеді у фільмі “Джекі” Ларраїна. Стрічка розповідає про життя колишньої першої леді США після вбивства її чоловіка. За цю роль акторка отримала премію “Вибір критиків” і була номінована на “Оскар” як найкраща акторка року.
У 2022 році Портман знову з’явилася у ролі Фостер у фільмі “Тор: Любов і грім”.
Окрім акторства, вона спробувала себе і в режисурі. У 2008-му зняла короткометражний фільм “Єва”, а у 2015 році випустила біографічну драму “Оповідь про любов та пітьму”, яку створила за автобіографічним романом Амоса Оза.
Сімейний стан
Під час роботи над “Чорним лебедем” Портман почала стосунки з французьким танцівником Бенджаміном Мільп’є.
27 грудня 2010-го пара заручилася, а 14 червня 2011 року в них народився син Алеф Портман-Мільп’є.
Вже 4 серпня 2012 року вони офіційно одружилися.
22 лютого 2017-го в подружжя народилася донька Амалія Портман-Мільп’є.
8 березня 2024 року Портман та Мільп’є офіційно повідомили про розлучення.
