Мстислав Андрійович Чернов – український режисер, відеограф, фотограф, фотожурналіст, військовий кореспондент та письменник.
Місце народження, освіта
Народився 3 липня 1985 року у місті Харків.
Кар’єра
Кар’єра фотографом
Почав працювати фотографом у 2005-му в харківському інформаційному агентстві MediaPort.
У 2008 році посів 1 місце на фотовиставці “Харків. Місто очима городян”. Того ж року відбулася його перша персональна виставка Musica per somnia.
У 2009-му Чернов переміг на виставці “Майже втрачений Харків”, представивши фотографії зруйнованої старої архітектури міста.
З 2008 року співпрацював із міжнародними проєктами “Дітям Чорнобиля” та Novick Cardiac Alliance, фотографуючи операції на серці.
У 2012-му жив у Камбоджі, де працював над культурними й медичними проєктами.
У 2013 році Чернов посів 1 місце в конкурсі “Фотограф року” в номінації “Документальна фотографія”. Також переміг у Pentax Awards Ukraine 2013 та конкурсі “Кращий пресфотограф України” в номінації “Портрет”.
Зокрема представив персональну виставку “Сезон дощів” зі світлинами з Далекого Сходу.
У 2013-му Чернов також очолив громадську організацію “Українська асоціація професійних фотографів”. Того ж року представив інсталяцію “Зазираючи у вікна”: збільшені старі фотографії розміщували у вікнах покинутих будівель.
Журналістська діяльність
Влітку знімав протести в парку Гезі та на площі Таксим у Стамбулі. Після цього перейшов від художньої й документальної фотографії до висвітлення воєн і конфліктів.
Наприкінці 2013 року Чернов висвітлював протести в Києві в якості кореспондента MediaPort та Unframe.
На початку грудня міліціонери напали на журналістів, травмували Чернову руку, порвали посвідчення та знищили фототехніку. Зокрема у січні 2014-го правоохоронець кинув у нього світлошумову гранату, попри позначки “Преса”. Внаслідок вибуху фотограф отримав поранення ніг та очей.
Зокрема Чернов допомагав іноземним журналістам, які приїхали висвітлювати Революцію Гідності, анексію Криму та війну на Донбасі. Працював перекладачем й стрингером для Associated Press (AP).
В травні 2014-го став фрилансером AP.
З липня Чернов готував для агентства тексти, фотографії та відео. Того ж року висвітлював війну на Донбасі.
На 3-й день роботи журналіста на Донбасі був збитий рейс MH17 авіакомпанії Malaysia Airlines. Він одним із перших сфотографував місце катастрофи. За цю роботу отримав премію Королівського телевізійного товариства “Молодий талант року”.
Згодом висвітлював війну в Сирії, битву за Мосул в Іраку та міграційну кризу в країнах Європи.
У 2017-му в Мосулі снайперська куля пробила камеру Чернова та зупинилася в бронежилеті. Його відео з Іраку потрапили до фіналу премії Рорі Пека, а також премії Королівського телевізійного товариства у 2017 та 2018 роках.
За час кар’єри, матеріали Чернова публікували The New York Times, The Washington Post, The Wall Street Journal, Forbes, The Guardian, Le Monde, Deutsche Welle та інші світові медіа. Зокрема репортажі виходили на BBC, CNN, Euronews, Fox News, Sky News та Al Jazeera.
Навесні 2020-го Чернов працював у Лівії та Сирії, а також висвітлював міграційну кризу в Туреччині.
З травня до липня та з вересня до жовтня документував перебіг пандемії COVID-19 в Україні.
Вже у серпні Чернов висвітлював президентські вибори та протести в Білорусі. У Мінську його затримали й побили правоохоронці. У автозаку фотограф знепритомнів, а прийшов до тями вже в машині швидкої допомоги.
Згодом його депортували з Білорусі.
У 2020-2021 роках Чернов також працював у Нагірному Карабасі, Афганістані, Литві та Вірменії.
У 2023-му увійшов до журі Премії імені Георгія ГонГадзе та став одним із 50 героїв першого друкованого номера Vogue, випущеного під час повномасштабної війни.
У 2024 році Чернов став членом журі премії ImpACT Award на 81-му Венеційському кінофестивалі. Наступного року його включили до рейтингу “УП 100. Лідери культури” видання “Українська правда”.
За підсумками 2022 року Чернов також увійшов до рейтингу “Люди НВ 2022 у рік війни” та списку Forbes Україна про символи українського спротиву.
Зокрема Чернов зняв оскароносний документальний фільм “20 днів у Маріуполі” та відзначену премією “Еммі” стрічку “2000 метрів до Андріївки”.
У 2026-му очолив журі премії “Золоте око” за найкращий документальний фільм Каннського кінофестивалю.
Літературна діяльність
У січні 2020 року Чернов презентував психологічний роман “Часи сновидінь“, над яким працював протягом 8 років. Її сюжет грунтується на реальних подіях війни на Донбасі, міграційної кризи в Європі та інших конфліктів, свідком яких був автор.
Робота складається з 4 пов’язаних історій, що розгортаються від сходу України до Південної Європи та Південно-Східної Азії.
У 2022-му вийшла фотокнига “Незалежні”, до якої увійшли 144 світлини 60 українських фотографів, зроблені протягом 30 років – від проголошення незалежності до пандемії. Чернов був автором ідеї та текстів.
