Вайнона Лора Горовіц – американська акторка та продюсер, номінантка “Оскару” (1994, 1995), лауреатка премії “Золотий глобус” (1994).
Місце народження, освіта
Народилася 29 жовтня 1971 року в окрузі Олмстед, штат Міннесота, Сполучені Штати Америки (США).
Її батьки, Синтія та Майкл Горовіц, були нащадками єврейських емігрантів із Харкова та Румунії й займалися літературною діяльністю.
З 1978-го, коли Райдер було 7 років, вона разом із родиною мешкала в сільськогосподарській комуні неподалік міста Елк на півночі Каліфорнії. В 10 років родина переїхала до міста Петалума в Каліфорнії. У перші дні навчання в школі майбутню акторку побили, у зв’язку з чим батьки вирішили тимчасово перевести її на домашнє навчання.
У 1983 році Райдер почала відвідувати акторські курси при Американській консерваторії в Сан-Франциско.
У 1987-му завершила навчання в школі в Петалумі.
Кар’єра
1985 – 1990
У 1985-му, після того як Райдер помітили кастинг-агенти, вона вперше пройшла кінопроби – у стрічці “Квітка пустелі” претендувала на роль доньки героя Джона Войта.
Через рік завдяки агентству “Тріада художників” на неї звернув увагу режисер Девід Зельтцер й запросив до участі у стрічці “Лукас”. Саме тоді акторка обрала сценічне ім’я “Райдер”, яке походить від прізвища співака Мітча Райдера, музику якого часто слухав її батько. Фільм “Кадриль” приніс їй першу славу.
Справді помітною роботою Райдер стала роль у комедії Тіма Бертона “Бітлджус” у 1988-му. У стрічці вона зіграла похмуру дівчину, яка могла бачити привидів.
Того ж року акторка знялася у фільмі “1969” разом із Кіфером Сазерлендом і Робертом Дауні молодшим, де виконала роль молодої антивоєнної активістки.
У 1989-му з’явилася у стрічці “Смертельний потяг”. За сюжетом, її героїня Вероніка Соєр разом із персонажем Крістіана Слейтера вбивають однокласників, маскуючи злочини під самогубства. Агент радив Райдер не брати участь у цьому проєкті, побоюючись негативного впливу на кар’єру, але критики сприйняли фільм стримано.
У тому ж році на екрани вийшла стрічка “Вогняні кулі”, присвячена музиканту Джеррі Лі Льюїсу. Райдер зіграла його 13-річну дружину Майру, і саме за цю роль отримала свою першу нагороду Young Artist Awards.
У 1990-му знялася одразу в трьох фільмах. Зокрема виконала головну роль у стрічці Тіма Бертона “Едвард Руки-ножиці”. Це була остання робота, де акторка грала підлітка.
За роль у фільмі “Русалки”, де також знімалися співачка Шер і акторка Крістіна Річчі, Райдер отримала номінацію на “Золотий глобус” у категорії “найкраща акторка другого плану”. Того ж року зіграла у драмі “Ласкаво просимо додому, Роксі Кармайкл”, яка не мала успіху в прокаті.
Крім цього, Райдер пропонували роль доньки дона Віто Корлеоне у фільмі Френсіса Форда Копполи “Хрещений батько 3”. Втім, через хворобу вона була змушена відмовитися.
1991 – 2000
Після ролі таксистки у першому епізоді стрічки “Ніч на Землі” у 1991-му режисера Джима Джармуша Райдер з’явилася в іншій роботі Копполи – “Дракула Брема Стокера”. У стрічці вона зіграла Міну Гаркер.
У 1993-му взяла участь в екранізації роману Ізабель Альєнде “Будинок духів”. Тоді її партнерами по фільму стали актори Меріл Стріп, Джеремі Айронс, Гленн Клоуз і Антоніо Бандерас.
За роль у фільмі Мартіна Скорсезе “Епоха невинності” у 1993-му, знятому за романом Едіт Вортон, Райдер отримала “Золотий глобус” як найкраща акторка другого плану та була номінована на “Оскар” у цій самій категорії. Через рік знялася в екранізації роману “Маленькі жінки” Луїзи Мей Елкотт, що принесло їй ще одну номінацію на “Оскар”. Зокрема зіграла у комедії Бена Стіллера “Реальність кусається”.
У 1995 році Райдер озвучила щоденник Анни Франк, за що отримала номінацію на премію “Греммі”.
Наступна робота – фільм “Хлопці” у 1996 році – виявилася невдалою. Підписавши контракт на участь у проєкті з робочою назвою “The Girl You Want”, акторка згодом дізналася, що сценарій суттєво змінили, але відмовитися від ролі вже не могла. Через конфлікти під час виробництва стрічка вийшла із запізненням і в обмеженому прокаті.
У 1996-му знялася разом із Деніелом Дей-Льюїсом в екранізації п’єси Артура Міллера “Суворе випробування”, присвяченій судовому процесу над салемськими відьмами.
Також виконала невелику роль у режисерському дебюті Аль Пачіно – документальному фільмі “У пошуках Річарда”.
У наступному році Райдер з’явилася в трилері “Чужий: Воскресіння”, де її партнеркою стала Сігурні Вівер.
У 1998 році увійшла до складу журі Канського кінофестивалю.
Через рік зіграла головну роль у драмі “Перерване життя” і водночас виступила виконавчою продюсеркою стрічки. Фільм зняли за щоденником дівчини, яка у 17 років намагалася покінчити з життям і потрапила до психіатричної лікарні. Картину, де ролі другого плану виконали Анджеліна Джолі, Ванесса Редгрейв і Вупі Голдберг, критики оцінили позитивно, але касові збори були невисокими.
2000 – 2009
У 2000-му Райдер знялася в мелодрамі “Осінь у Нью-Йорку” разом із Річардом Гіром. Стрічку розкритикували, а акторський дует отримав номінацію на антинагороду “Золота малина” як “найгірша пара”. Того ж року вийшов фільм жахів “Заблукані душі”, знятий ще у 1998-му, де також з’явився її брат Юрій.
6 жовтня Райдер відкрили зірку на Алеї слави в Голлівуді.
У 2002-му вона знялася в комедії “Мільйонер мимоволі” і знову була номінована на “Золоту малину”.
У 2004 році акторка виконала епізодичні ролі у фантастичній стрічці “Симона” з Аль Пачіно та у фільмі італійської режисерки Азії Ардженто “Ціпочки”.
Після паузи Райдер повернулася до роботи у кіно у 2006 році, з’явившись в анімаційному фільмі Річарда Лінклейтера “Помутніння”.
У січні 2007-го на фестивалі Sundance Film відбулися прем’єри комедій за її участі – “Премія Дарвіна” та “Десять”, де її партнерками стали Джессіка Альба і Фамке Янссен. Того ж року вийшла комедія “Секс і 101 смерть”, у якій Райдер знялася разом із Саймоном Бейкером.
У 2009-му акторка з’явилася у фільмах “Тільки спокій” із Гіларі Дафф і “Приватне життя Піппи Лі” з Кіану Рівзом. Зокрема виконала епізодичну роль Аманди Грейсон, матері Спока, у стрічці “Зоряний шлях”.
2010 – теп. час
У 2010 році акторка знялась у фільмі “Чорний лебідь”, де зіграла Бет Макінтайр, а через рік з’явилася в стрічці “Дилема”, виконавши роль Женеви.
У 2012-му взяла участь одразу в кількох проєктах: озвучила персонажа Ельзу Ван Хельсинг в анімаційному фільмі “Франкенвіні”, зіграла Мартіна у фільмі “Нагляд” і виконала роль Дебори Пеллікотті у стрічці “Крижаний”.
Через рік Райдер з’явилася у фільмі “Останній рубіж” у ролі Шеріл Марі Мотт, а у 2015 році зіграла Сашу Менкін Мілгрем у фільмі “Експериментатор”.
Серед інших проєктів Райдер:
- 2018 – виконала роль Ліндсі у стрічці “Екзотичне весілля”;
- 2022 – знялася у фільмі “Зник у ночі”, де зіграла Кет;
- 2023 – з’явилася в картині “Маєток з привидами” в ролі Пет;
- 2024 – повернулася до образу Лідії Дітц у фільмі “Бітлджюс Бітлджюс”.
Серіали
У тому ж числі акторка знімалась й у серіалах. У 2010 році зіграла Лоїс Вілсон у телефільмі “Коли кохання недостатньо”, а у 2013-му з’явилася в серіалі “Історія напідпитку”, де виконала роль Мері Даєр.
Через рік Райдер знялася в телефільмі “Теркс і Кайкос”, зігравши Мелані Фалл. Зокрема з’явилася в серіалі “Історія напідпитку”, цього разу в образі Пеггі Шіппен.
У 2015-му взяла участь у серіалі “Покажіть мені героя”, де зіграла Вінні Рестіано, а у 2016 році почала зніматись в “Дивних дивах”, де зіграла роль Джойс Баєрс.
У 2020 році знялася в серіалі “Змова проти Америки” у ролі Евелін Фінкель.
Сімейний стан
У 17 років Райдер почала стосунки з Джонні Деппом. Вони були зарученими з 1990 по 1993-й.
Після цього зустрічалася з учасником гурту Soul Asylum Дейвом Пірнером, а також із фронтменом гурту Helmet Пейджем Гамільтоном.
У період з 1998-го по 2000-й Райдер мала стосунки з актором Меттом Деймоном.
З 2011 року була у відносинах з модельєром Скоттом Макінлі Ганом.
