Степан Гіга Петрович – український естрадний співак, композитор, народний артист України.
Місце народження, освіта
Народився 16 листопада 1959 року в селі Білки на Закарпатті.
Під час навчання у школі паралельно брав уроки вокалу та освоював баян.
Вступив до Ужгородського музичного училища з четвертої спроби. Навчався там три роки замість передбачених чотирьох, оскільки склав випускні іспити екстерном. Після здобував освіту на вокальному факультеті Київської консерваторії, де навчався у класі народного артиста України та завідувача кафедри Костянтина Огнєвого.
Кар’єра
Після закінчення школи Гіга влаштувався працювати слюсарем на місцевому підприємстві сільгосптехніки, а згодом працював водієм вантажівки.
Пізніше його призвали до армії. Повернувшись зі служби через два роки, він вступив до музичного училища.
З 7 класу й до завершення навчання в музучилищі був учасником ансамблю “Зелені Карпати”, а згодом й очолив колектив.
На другому курсі консерваторії Гіга приєднався як соліст до популярного на той час синтез-гурту “Стожари”. Паралельно співав в оперній студії Київської консерваторії під керівництвом народного артиста СРСР Дмитра Гнатюка.
Після закінчення консерваторії співаку надійшло кілька пропозицій щодо роботи, зокрема від Волинської філармонії, де спеціально під нього сформували колектив “Рандеву”. Зрештою він вирішив повернутися на Закарпаття.
У 1988-му став солістом Закарпатської обласної філармонії, а вже наступного року створив джаз-рок гурт “Бескид”.
У 1991 році, після розформування “Бескиду”, Гіга залишився без роботи. В цей період він уперше спробував себе в аранжуванні, почав писати власні пісні та заснував студію звукозапису GIGARecords.
У 1995-му побачив світ його дебютний сольний альбом “Друзі мої”. Згодом вийшли ще два альбоми: “Вулиця Наталі” та “Троянди для тебе”.
Альбом “Вулиця Наталі” став переломним у кар’єрі Степана Гіги – у 2002 році його продажі досягли мільйона копій. Завдяки цьому він став першим виконавцем в незалежній Україні, який отримав Золотий диск.
Останній альбом Гіги під назвою“Дорога до храму” вийшов у 2014 році.
Смерть
Помер 12 грудня 2025 року в реанімації у Львові.
Це сталося після того, як у листопаді співака госпіталізували після ускладнень вірусної інфекції на тлі цукрового діабету, а потім він переніс операцію на коліні й ампутацію ноги.
Нагороди
20 лютого 1998 року співаку було надано звання заслуженого артиста України, а 28 грудня 2002 року – звання народного артиста України.
У 2002-му Гігу також відзначили Золотим орденом князя Костянтина Острозького І ступеня за внесок у розвиток української культури та заслуги перед народом.
У листопаді 2005-го він отримав Срібний орден Андрея Первозванного ІІ ступеня, а в січні 2006 року йому вручили Золотий орден Андрея Первозванного І ступеня.
Сім’я
Дружина – Галина – була адміністраторкою в Закарпатській філармонії, а пізніше стала директоркою студії звукозапису GIGARecords.
Діти – дочка Квітослава та син Степан – також артисти, й часто виступали разом з батьком на концертах.
