Соломія Амвросіївна Крушельницька – українська оперна співачка, педагогиня.
Місце народження, освіта
Народилася 23 вересня 1872 року в селі Білявинці Тернопільської області в родині греко-католицького священика Амвросія Крушельницького та його дружини Теодори Марії – доньки священика Української греко-католицької церкви (УГКЦ), громадського діяча Григорія Савчинського.
В дитинстві родина неодноразово переїжджала. Спочатку мешкала в Осівцях, а згодом – у Старих Петликівцях Тернопільської області. У 1878-му переїхала до села Біла на околиці Тернополя, де остаточно оселилися.
Почала співати ще в юному віці. Освіту здобувала в Тернопільській школі товариства “Приятелі музики”. Базову музичну підготовку отримала в Тернопільській класичній гімназії, де складала іспити екстерном.
У 1883-му Крушельницька вперше виступила перед публікою під час Шевченківського концерту в Тернополі, де співала в хорі товариства “Руська бесіда”.
У 1891-му році вступила до Львівської консерваторії Галицького музичного товариства.
Кар’єра
Під час навчання у консерваторії Крушельницька вперше заявила про себе як сольна виконавиця. 13 квітня 1892-го виконала головну партію в ораторії Георга Фрідріха Генделя “Месія”, а 5 червня виступила в “Львівському бояні”, де виконала пісню Миколи Лисенка “Нащо мені чорні брови”.
Оперний дебют відбувся 15 квітня 1893 року. На сцені Львівського міського театру Скарбка виконала партію Леонори в опері італійського композитора Гаетано Доніцетті “Фаворитка”.
Чималий успіх мали й її виступи в ролі Сантуції в опері П’єтро Масканьї “Сільська честь”.
Оперна сцена
Ще під час навчання в консерваторії Крушельницька отримала запрошення від польського Львівського оперного театру. Втім, вирішила продовжити освіту за кордоном. Вирішальну роль у цьому виборі відіграла відома італійська співачка Джемма Беллінчоні, яка порадила Крушельницькій вирушити до Італії та навчатися у відомих майстрів бельканто.
Восени 1893-го Крушельницька поїхала до Італії. Там вдосконалювала вокал у педагога зі співу Фаусти Креспі.
З наступного року виступала на львівських театральних сценах. Вже у другій половині 1890-х її кар’єра вийшла за межі Львова: з’являлася на сценах театрів Італії, Іспанії, Франції, Португалії, Росії, Польщі, Австрії, Єгипту та низки інших країн.
З 1898 по 1902 рік була примадонною Варшавської опери. Згодом багато гастролювала й виступала на провідних оперних сценах світу.
“Мадам Батерфляй”
Відомою в її біографії стала участь в долі опери Джакомо Пуччіні “Мадам Батерфляй”. У 1904 році прем’єра постановки в міланському театрі “Ла Скала” завершилася провалом – публіка освистала виставу, в якій головну партію виконувала Розіна Сторкіо.
Після цього композиторові порадили звернутися до Крушельницької. Вона погодилася взяти участь у новій постановці, але запропонувала Пуччіні внести зміни до твору.
Через 3 місяці після невдачі в Мілані опера була представлена в театрі “Гранде” у Брешії. Цього разу вистава мала гучний успіх – композитора і співачку 17 разів викликали на сцену. Саме тоді з’явився вислів: “Українка рятує Чіо-Чіо-сан”.
Подальша кар’єра
Попри міжнародне визнання, Крушельницька завжди підкреслювала своє українське походження. Кожен її концерт традиційно завершувався українською піснею – у програмі звучали твори Миколи Лисенка, Станіслава Людкевича та Анатоля Вахнянина.
У 1920-му, перебуваючи на вершині слави, покинула оперну сцену. Востаннє співала в неапольському театрі, виконавши партії в операх Ріхарда Вагнера “Лорелея” та “Лоенгрін”. Після цього ще кілька років виступала з камерними концертами.
У 1939 році Крушельницька приїхала до Львова в гості до сестри. До Італії вона більше не повернулася. Там її застав початок Другої світової війни, але покинути місто вона не змогла через зламану ногу.
Тривалий час залишалася без роботи.
Радянське громадянство отримала лише після згоди на продаж своєї вілли у Віареджо. Від угоди самій співачці дісталися лише незначні кошти.
Лише у 1946-му Крушельницька отримала посаду професора у Львівській консерваторії.
Смерть/загибель
Пішла з життя 16 листопада 1952 році. Похована у Львові на Личаківському кладовищі.
Сімейний стан
Упродовж життя мала чимало прихильників і тих, хто пропонував їй шлюб. Серед них були адвокат Теофіл Окуневський, аптекар і меценат Іван Білинський, а також, за чутками, співак Федір Шаляпін.
Втім, заміж Крушельницька вийшла лише у 1910 році. Її чоловіком став адвокат Чезаре Річчоні – мер італійського міста Віареджо.
