Раїса Опанасівна Кириченко – українська співачка, член Комітету Національних премій України імені тараса Шевченка (1999 – 2001), Герой України.
Місце народження, освіта
Народилася 14 жовтня 1943-го в селі Корещина. Перший досвід у співі здобула ще під час навчання в Землянківській школі.
Наприкінці 1980-х закінчила Харківський інститут мистецтв.
Кар’єра
Після школи Кириченко працювала в колгоспі й співала в хорі доярок.
Під час приїзду до хору Кременчуцького автозаводу її виступ почув керівник колективу Павло Оченаш, який зрештою у січні 1961-го запросив її приєднатися до ансамблю.
З 1962 року виступала в ансамблі “Веселка” при Полтавській філармонії. Згодом, на запрошення керівника ансамблю “Льонок” Анатолія Пашкевича, співачка переїхала до Житомира. Коли у 1968 році Пашкевич став керівником Черкаського народного хору, Кириченко приєдналась до колективу.
У 1983 році в Черкасах для неї створили фольк-ВІА “Росава” під керівництвом Михайла Петрини. Однак через непорозуміння з керівництвом філармонії у 1987-му вона повернулася до Полтави. Тут сформувала власний колектив “Чураївна”. Після успіху пісні “Пане полковнику” в її репертуарі почали з’являтися поп-шлягери, записи яких вона здійснювала в студії гурту “Фристайл”. У цей період вийшли два її компакт-диски – “Долі моєї село” та “Цвіте черемшина”.
Із вересня 1994-го Кириченко почала працювати викладачкою на вокальному відділі Полтавського музичного училища імені Миколи Лисенка.
У 1995-му після гастролей у Канаді в неї почалися проблеми з нирками. У листопаді 1996 року вона виїхала до Німеччини, де протягом чотирьох місяців проходила підготовку до операції. 12 червня 1998 року в Україні Кириченко провели пересадку нирки.
Через тривалу хворобу у 2000 році вона переїхала до Києва.
У 2003-му співачка написала книгу спогадів “Я козачка твоя, Україно”.
Такі пісні, як “Чураївна”, “Я козачка твоя”, “Жіноча доля”, “Мамина вишня”, здобули популярність не лише в Україні, а й за її межами. Її голос звучав для слухачів у Канаді, Австралії, Німеччині, Польщі, на Філіппінах, в Алжирі, Тунісі та інших країнах.
Упродовж майже року, з 2004 до 2005, Кириченко жила з однією ниркою. 1 лютого 2005 року в Національному інституті хірургії та трансплантології їй провели операцію на серці, яке зазнало ураження через тривале вживання медикаментів для лікування нирок. Проте втручання не дало результату.
9 лютого 2005 року співачка померла у віці 61 року. Її поховали в селі Корещина Глобинського району Полтавської області – поруч із могилою матері, відповідно до її останньої волі.
Нагороди
Протягом життя співачка здобула низку нагород:
- у 1979 році було присвоєно звання народної артистки УРСР;
- у 1999-му була удостоєна ордена княгині Ольги за самовіддану працю, високу професійну майстерність і активну громадянську позицію;
- 31 жовтня 2003 року указом президента України Кириченко було присвоєно звання Героя України з врученням ордена Держави – за вагомий особистий внесок у збереження й розвиток національної пісенної культури та багаторічну творчу працю.
Особисте життя
15 грудня 1963-го вийшла заміж за Миколу Кириченка.
