Мері Луїз (Меріл) Стріп – американська актриса театру, кіно, телебачення та озвучування, кінопродюсер.
Місце народження, освіта
Народилася 22 червня 1949 року в місті Саміт, штат Нью-Джерсі, Сполучені Штати Америки (США). Батько працював менеджером у фармацевтичній компанії, а мати Мері Вульф була художницею.
У родині, крім Меріл, також росли 2 її брати – Ден і Гаррі. Дитинство її минуло в Бернардсвіллі, штат Нью-Джерсі. Там вона навчалася у Вищій школі Бернардс.
У 1971-му майбутня акторка отримала ступінь бакалавра мистецтв за спеціальністю “драма” в коледжі Вассар. Також протягом одного семестру за обміном навчалася в Дартмутському коледжі. Пізніше здобула ступінь магістра мистецтв у Єльській школі драми.
Під час навчання в Єлі багато грала в місцевих театральних постановках і бралася за різні ролі – від Олени в шекспірівському “Сні літньої ночі” до 80-річної бабусі у виставі за п’єсою Крістофера Дюранга та Альберта Іннаурато “Ідіот”.
У 2010-му стала членкинею Американської академії мистецтва та літератури. Того ж року Гарвардський університет присвоїв їй почесний ступінь доктора мистецтвознавства.
Кар’єра
1971 – 1980
Стріп починала акторську кар’єру в театрі. У 1971-му вона зіграла у виставі за п’єсою Тірсо де Моліни “Севільський спокусник”.
У кіно акторка дебютувала в 1977 році, коли на екрани вийшла мелодрама Фреда Ціннеманна “Джулія”.
У 1978-му Стріп погодилася зіграти Лінду у воєнній драмі Майкла Чиміно “Мисливець на оленів”. Стрічка стала дуже успішною: її номінували на 9 “Оскарів”, з яких вона отримала 5, зокрема нагороду за “Найкращий фільм”. Сама акторка також претендувала на “Оскар” як найкраща акторка другого плану, але тоді поступилася Меггі Сміт.
У 1979-му Стріп знялася одразу в 3 фільмах:
- романтичній комедії Вуді Аллена “Манхеттен”;
- політичному трилері Джеррі Шацберга “Спокушання Джо Тайнена”;
- соціальній драмі Роберта Бентона “Крамер проти Крамера”.
Усі роботи добре прийняли глядачі й критики. “Крамер проти Крамера” отримав 9 номінацій на “Оскар” і переміг у 5 категоріях, серед них – “Найкращий фільм”.
За роль Джоанни Крамер – дизайнерки, яка судилася з чоловіком за опіку над 5-річною дитиною, – Стріп отримала свій перший “Оскар”. За цю ж роботу також здобула “Золотий глобус”.
1980 – 1990
Після успіху на “Оскарі” акторка стала дуже затребуваною в Голлівуді й почала отримувати багато нових пропозицій. Однією з перших її ролей у 1980-х стала Сара Вудраф у мелодрамі Карела Рейша “Жінка французького лейтенанта”, знятій за романом Джона Фаулза. Партнером Стріп у фільмі був тоді ще актор-початківець Джеремі Айронс.
Ця робота принесла Меріл Стріп першу премію BAFTA, другий “Золотий глобус” і третю номінацію на “Оскар”.
У 1982-му в прокат вийшла драма Алана Пакули “Вибір Софі” – екранізація однойменного роману Вільяма Стайрона. У фільмі Стріп зіграла Софі Завістовскі, польку, яка пережила нацистську окупацію й після цього емігрувала до США. За цю роль акторка отримала свій другий “Оскар” і третій “Золотий глобус”.
У 1985 році зіграла данську баронесу Карен фон Бліксен-Фінеке в драмі Сідні Поллака “З Африки”. Фільм добре показав себе в прокаті й отримав багато нагород, серед яких 7 “Оскарів” і 3 “Золоті глобуси”.
У 1988-му драма Фреда Скепісі “Крик у темряві” принесла акторці нові номінації на “Оскар” і “Золотий глобус”. За цю роботу Стріп також отримала єдину у своїй кар’єрі нагороду Каннського кінофестивалю за найкращу жіночу роль.
1990 – 2000
Перша половина 1990-х була для Стріп не найуспішнішим періодом у кар’єрі. За комедію “Дияволиця”, яка провалилася, акторку ще номінували на “Золотий глобус”, але далі в неї пішла серія невдалих проєктів.
У цей період Стріп знялася у фільмах “Захищаючи твоє життя” 1991 року, “Смерть їй личить” 1992-го, “Будинок духів” 1993 року та “Дика річка” 1994-го. Критики сприйняли картини прохолодно. Єдиним успішним проєктом серед них стала драма Клінта Іствуда “Мости округу Медісон”, де Стріп зіграла італійку Франческу Джонсон.
2000 – 2010
У 2001-му акторка почала працювати над роллю журналістки Сюзан Орлеан у трагікомедії Спайка Джонза “Адаптація”. Ця роль принесла їй 4-й “Золотий глобус”, а також номінації на “Оскар” і BAFTA.
У 2002 році знялася в драмі Стівена Долдрі “Годинник”. Разом із нею у фільмі грали Ніколь Кідман і Джуліанна Мур.
У 2006-му акторка виконала роль Міранди Прістлі – владної головної редакторки журналу “Подіум” у комедії Девіда Френкеля “Диявол носить Prada”. Фільм зібрав у прокаті більше 300 мільйонів доларів. Стрічку також добре прийняли кінокритики, окремо відзначивши гру Стріп.
У 2008 році режисерка Філліда Ллойд почала готувати зйомки мюзиклу “Мамма міа!” і запросила Стріп на головну роль. Стрічка зібрала у світовому прокаті 609 мільйонів доларів, хоча відгуки критиків були неоднозначними.
У фільмі акторка кілька разів співала. Після виходу картини вона навіть випустила музичний альбом, який номінували на “Греммі”.
2010 – 2020
У 2011-му акторка знову попрацювала з Ллойд – цього разу в біографічній драмі “Залізна леді”. У фільмі зіграла прем’єр-міністерку Великої Британії Маргарет Тетчер. Попри критику з боку колишніх колег і прихильників Тетчер, гру самої акторки рецензенти високо оцінили.
15 грудня 2011 року Стріп потрапила до списку номінантів на 69-ту церемонію “Золотого глобуса”. За цю роль вона також отримала 2-гу премію BAFTA. Крім того, акторку номінували на “Оскар” – це була вже її 17-та номінація.
26 лютого 2012 року Стріп здобула свій 3-й “Оскар”. Перед цим, 14 лютого, отримала почесну нагороду Берлінського кінофестивалю – “Золотого ведмедя”.
У лютому 2016-го акторка очолила журі 66-го Берлінського міжнародного кінофестивалю. Єдиною її кінороботою того року стала біографічна трагікомедія “Флоренс Фостер Дженкінс”. У фільмі зіграла оперну співачку, яка не мала ані музичного слуху, ані сильного голосу, але мріяла виступити в Карнегі-холі. За цю роль акторку номінували на “Золотий глобус”, BAFTA і на “Оскар” – це була вже її ювілейна 20-та номінація на премію.
У 2018 році Стріп знову зіграла свою роль у музичному сиквелі “Mamma Mia! 2”. Того ж року вона з’явилася в ролі другого плану у фільмі Роба Маршалла “Мері Поппінс повертається”, де головну роль виконала Емілі Блант.
У 2019 році вперше отримала головну роль у телевізійному серіалі. Вона знялася у 2 сезоні драми HBO “Велика маленька брехня”, де зіграла Мері Луїзу Райт – свекруху героїні Ніколь Кідман. За цю роботу акторку номінували на “Еммі”.
Того ж року Стріп з’явилася в біографічній комедії Стівена Содерберга “Пральня”, присвяченій Панамським документам. У фільмі разом із нею зіграли Гері Олдмен і Антоніо Бандерас.
Також у 2019-му акторка виконала роль тітки Марч у фільмі Грети Гервіг “Маленькі жінки”.
2020 – теп. час
У 2021 році Стріп знялася у фільмі Адама Маккея “Не дивись вгору”, який вийшов на Netflix. Її партнерами по картині були Леонардо Ді Капріо та Дженніфер Лоуренс.
У 2023 році акторка приєдналася до 3 сезону комедійного серіалу Hulu “Убивства в одній будівлі”. Вона зіграла Лоретту Дуркін – акторку, яка переживає непростий період. За цю роботу Стріп номінували на “Золотий глобус”, а також вона отримала премію “Вибір критиків”.
У 2025 році стало відомо, що Меріл Стріп знову зіграє Міранду Прістлі в сиквелі “Диявол носить Prada 2”.
Нагороди
Меріл Стріп має 3 премії “Оскар” і 21 номінацію за акторські роботи – це більше, ніж у будь-якого іншого актора чи акторки в історії кіно. Також вона є лауреаткою премій “Еммі”, “Супутник”, 2 премій BAFTA, 2 нагород Гільдії кіноакторів США та 9 “Золотих глобусів”. Загалом на “Золотий глобус” її номінували 30 разів, що є рекордом за всю історію премії.
Крім того, Стріп отримала почесну премію “Сезар” і має іменну зірку на Голлівудській “Алеї слави”. Також є призеркою 2 провідних кінофестивалів світу – Каннського 1989 року та Берлінського 2003 року.
Сімейний стан
Стріп була заручена з актором Джоном Казале з 1976-го. Їхні стосунки тривали до березня 1978 року, коли Казале помер від раку легені.
Того ж року Стріп вийшла заміж за скульптора Дона Гаммера. У шлюбі в них народилися 4 дітей: Генрі “Генк” Вулф Гаммер 13 листопада 1979-го, Мемі Гаммер 3 серпня 1983 року, Грейс Джейн Гаммер 9 травня 1986-го та Луїза Джекобсон Гаммер 12 червня 1991 року.
У жовтні 2023 року Стріп і Дон Гаммер повідомили, що розійшлися після 45 років шлюбу. На той момент вони вже понад 6 років не жили разом.