Білокур Катерина Василівна – українська художниця жанру наївного мистецтва, майстриня народного декоративного живопису.
Місце народження, освіта
Народилася 25 листопада (7 грудня за григоріанським календарем) 1900 року в селі Богданівка Пирятинського повіту Полтавської губернії у родині селян.
Освіту здобувала самостійно. Вдень працювала в полі та на городі, а ввечері, завершивши хатні справи, до пізньої ночі малювала саморобними пензлями й фарбами. Батьки не схвалювали її захоплення, вважаючи малювання марною справою.
Кар’єра
У 1920-х роках Білокур двічі намагалася вступити до художньо-керамічного технікуму в Миргороді, а потім до Київського театрального технікуму, але без успіху через відсутність документа про закінчення семирічної школи.
У період з другої половини 1930-х до 1940-х років оволоділа технікою живопису.
Паралельно з малюванням керувала драматичним гуртком у сільському клубі й брала участь у виставах. До її перших помітних робіт цього періоду належать “Берізка”, “Квіти за тином”, “Квіти” та “Портрет племінниць”.
1941 року в Полтаві відбулася її перша персональна виставка. Після цього художниця побувала в Києві та Москві, де вперше ознайомилася з роботами відомих митців.
У 1944-му до Богданівки приїхав директор Державного музею українського народного декоративного мистецтва український радянський мистецтвознавець Василь Нагай, який запропонував Білокур організувати виставку та придбати її роботи. Завдяки його ініціативі Музей українського народного декоративного мистецтва нині володіє найповнішою колекцією творів художниці.
У 1949 році Білокур вступила до Спілки художників України.
У 1951-му була нагороджена орденом “Знак Пошани” та отримала звання Заслуженого діяча мистецтв України.
У 1956 році художниці присвоєно звання Народного художника України.
Роботи Білокур неодноразово виставлялися в Полтаві, Києві, Москві та інших містах. У 1954 році три її картини – “Цар-Колос”, “Берізка” та “Колгоспне поле” – були представлені на Міжнародній виставці радянського мистецтва в Парижі, де їх високо оцінив іспанський і французький художник Пабло Пікассо.
В останні роки життя художниця намалювала:
- “Півонії”, “Букет квітів”, “Квіти і овочі” 1959-го;
- “Натюрморт” 1960 року.
У цей період вона вже серйозно хворіла, страждала від важких умов сільського життя, самотності та хвороби матері.
Смерть/загибель
Пішла з життя 9 червня 1961 року.
