Микола Васильович Скліфосовський – видатний український та російський хірург.
Місце народження, освіта
Народився 25 березня (6 квітня за григоріанським календарем) 1836 року на хуторі Карантин поблизу Дубоссар у Херсонській губернії.
Походив із бідної родини канцеляриста та виховувався у сирітському притулку.
Здобував освіту в Одеській гімназії, а згодом також закінчив медичний факультет Московського університету.
Кар’єра
Після закінчення Московського університету у 1859 році Скліфосовський працював в Одеській міській лікарні.
У 1863-му захистив докторську дисертацію “Про кров’яну приматочну пухлину”, а з 1866 року стажувався у Великій Британії, Франції та Німеччині.
В якості військового хірурга брав участь в австро-пруській, франко-пруській та російсько-османській війнах.
У 1870-1871 роках був професором Київського університету. Згодом працював у медичних закладах Петербурга та Москви. Також очолював хірургічну клініку Московського університету.
У 1897 році організував у Москві XII Міжнародний з’їзд хірургів.
Зокрема Скліфосовський був одним із перших хірургів у Російській імперії, які почали широко застосовувати асептику, антисептику та операції під анестезією. Також підтримував розвиток жіночої медичної освіти та створення медичного факультету при Одеському університеті.
За його ініціативою в Москві встановили пам’ятник Миколі Пирогову.
Смерть
У 1900 році через тяжку хворобу Скліфосовський оселився у своєму маєтку в Яківцях поблизу Полтави. Там він помер від інсульту.
За час життя в маєтку займався садівництвом й безкоштовно лікував місцевих селян.
Сімейний стан
Протягом життя Скліфосовський був двічі одружений. Першою дружиною була Єлизавета Морген, другою – Софія фон Шільдер-Шульднер.
Відомо про 10 дітей хірурга – 4 від першого шлюбу та 6 від другого. До глибокого похилого віку дожила лише донька Ольга.

