Феофіл Гаврилович Яновський – український терапевт, пульмонолог, фтизіатр, нефролог, доктор медицини, професор, член Всеукраїнської академії наук.
Місце народження, освіта
Народився 12 (24 за григоріанським календарем) червня 1860 року в Миньківцях.
Походив зі старовинного дворянського роду Гоголів-Яновських та був далеким родичем письменника Миколи Гоголя.
Київську гімназію на Подолі закінчив із золотою медаллю. Згодом навчався на медичному факультеті Київського університету.
Кар’єра
Свого часу Яновський працював ординатором у Карла Трітшеля. Зокрема стажувався в клініках й лабораторіях Берліна та Парижа.
В Олександрівській лікарні заснував першу в Києві бактеріологічну лабораторію для діагностики туберкульозу.
У 1904-му став професором терапевтичної клініки Одеського університету.
З 1905 по 1921 рік працював у Київському університеті, а з 1921 по 1928 рік – у Київському медичному інституті.
Також заснував київську терапевтичну школу й написав більше 60 наукових праць з туберкульозу, інфекційних хвороб, захворювань легень, нирок і травної системи. Зокрема долучався до створення протитуберкульозних санаторіїв й редагував перше видання Великої медичної енциклопедії.
Свого часу Яновнский став першим лікарем, обраним академіком Всеукраїнської академії наук.
Серед його пацієнтів були такі відомі письменники як Леся Українка, Іван Карпенко-Карий, Марія Заньковецька, Михайло Старицький і Володимир Короленко.
Зокрема у Києві Яновського називали “святим лікарем”. Про його популярність серед містян ходило багато історій.
Смерть
Яновський пішов з життя 8 липня 1928 року. Похований на Лук’янівському кладовищі в Києві.
Його ім’я носить Національний інститут фтизіатрії і пульмонології.
Також у 1993-му Національна академія наук України заснувала премію імені Яновського за наукові роботи у сфері терапії, клінічної бактеріології та імунології.
Сімейний стан
У 1890 році Яновський одружився з Ганною Григорович-Барською, представницею старого київського роду.
