Віктор Федорович Янукович – четвертий президент України (2010 – 2014), прем’єр-міністр України (2002 – 2005, 2006 – 2007), голова “Партії регіонів” (2003 – 2010), голова Донецької обласної державної адміністрації (1997 – 2002).
Місце народження, освіта
Народився 9 липня 1950 року в місті Єнакієве Донецької області.
Навчався в Донецькому політехнічному інституті, де здобув кваліфікацію інженера-механіка, а також у Українській академії зовнішньої торгівлі.
Здобув ступінь магістра міжнародного права.
Кар’єра
Трудову діяльність розпочав у 1969-му. Спочатку працював газовиком на Єнакіївському металургійному заводі, пізніше – автослюсарем і механіком на автопідприємстві. Упродовж близько 20 років обіймав керівні посади. Зокрема, був генеральним директором виробничих об’єднань “Донбастрансремонт”, “Укрвуглепромтранс” та Донецького обласного територіального об’єднання автотранспорту.
У серпні 1996 року Януковича призначили заступником голови Донецької обласної державної адміністрації (ОДА), а вже через місяць – першим заступником.
У період з травня 1997 року до листопада 2002-го обіймав посаду голови ОДА.
Політична діяльність
21 листопада 2002-го Януковича було призначено на посаду прем’єр-міністра України.
У квітні 2003 року очолив “Партію регіонів”. У липні 2004-го, перебуваючи на посаді прем’єра, був висунутий своєю ж політичною силою кандидатом на вибори президента, але без успіху. У другому турі виборів переміг Віктор Ющенко.
Після поразки Янукович більш ніж на пів року відійшов у “тінь”.
Навесні 2006-го “Партія регіонів” здобула найбільшу підтримку виборців на парламентських виборах. Після цього у співпраці з “Соціалістичною партією” (“СПУ”) та “Комуністичною партією” було сформовано коаліцію. Янукович та голова Верховної Ради, лідер “СПУ” Олександр Мороз, стали співголовами правлячої коаліції.
4 серпня 2006 року Януковича вдруге призначили прем’єр-міністром.
18 грудня 2007 року, після проведення дострокових виборів і формування нової коаліції, Верховна Рада ухвалила рішення про його звільнення та призначення главою уряду Юлію Тимошенко.
Президентство
У 2010-му Янукович переміг на президентських виборах, випередивши у другому турі Тимошенко на 3,48%. Після вступу на посаду передав повноваження голови “Партії регіонів” Миколі Азарову, залишившись у статусі почесного голови партії.
22 лютого 2014 року Рада ухвалила постанову “Про самоусунення президента України від виконання конституційних повноважень та призначення позачергових виборів президента України” на 25 травня 2014-го. Наступного дня парламент поклав виконання обов’язків президента України на голову парламента Олександра Турчинова.
24 лютого виконувач обов’язків міністра внутрішніх справ Арсен Аваков заявив, що Януковича разом із низкою інших українських посадовців оголошено в розшук у межах кримінального провадження щодо масових вбивств мирних жителів.
4 лютого 2015 року Рада ухвалила закон, яким позбавила Януковича звання президента України.
Кримінальні справи
24 січня 2019-го Януковича визнали винним у державній зраді та пособництві у веденні агресивної війни. Оболонський районний суд міста Києва засудив його до 13 років позбавлення волі.
2 жовтня 2020 року Київський апеляційний суд залишив вирок без змін, підтвердивши рішення суду першої інстанції.
28 квітня 2025 року президента-втікача вдруге заочно засудили в українському суді – цього разу до 15 років позбавлення волі за підбурювання до дезертирства та організацію незаконного перетину державного кордону.
Сімейний стан
Янукович одружений з Людмилою Олександрівною – домогосподаркою.
Старший син, Олександр, у минулому працював стоматологом, згодом зайнявся бізнесом.
Молодший син, Віктор, був народним депутатом України V, VI та VII скликань від “Партії регіонів”. Загинув 20 березня 2015-го на озері Байкал.
Пізніше з’ясувалось, що разом із Януковичем у “Межигір’ї” разом з ним проживала його цивільна дружина Любов Полєжай і її донька Марія.
