Микола Янович Азаров – прем’єр-міністр України (2010 – 2014), перший віцепрем’єр-міністр та міністр фінансів України (2006 – 2007, 2002 – 2005) , голова державної податкової адміністрації України у (1996 – 2002).
Місце народження, освіта
Народився 17 грудня 1947-го у Калузі, Російська Федерація (РФ).
У 1971-му завершив навчання у Московському державному університеті імені Ломоносова за спеціальністю геолог-геофізик.
Кар’єра
Після завершення навчання в університеті у 1971 році розпочав роботу на комбінаті “Тулавугілля”, де працював до 1976 року. У період з 1976 по 1984 рік очолював лабораторію та відділ у Підмосковному науково-дослідному і проєктно-конструкторському вугільному інституті.
З 1984 по 1995 рік обіймав посади заступника директора, а згодом директора Українського державного науково-дослідного і проєктно-конструкторського інституту гірничої геології, геомеханіки та маркшейдерської справи.
У 1996-2002 роках очолював Державну податкову адміністрацію України.
З листопада 2002 по лютий 2005 року обіймав посаду першого віцепрем’єр-міністра та міністра фінансів України в першому уряді Віктора Януковича, а також керував низкою урядових комісій і координаційних рад.
Після перемоги на парламентських виборах навесні 2006-го знову став головою комітету з питань бюджету. 4 серпня того ж року вдруге увійшов до складу уряду Януковича, обійнявши посаду першого віцепрем’єр-міністра та міністра фінансів.
У березні 2010 року став прем’єр-міністром України.
Після виборів до Ради у 2012-му, кандидатуру Азарова на посаду голови уряду народні депутати затвердили знову.
Революція гідності
21 листопада 2013 року уряд під керівництвом Азарова ухвалив рішення про призупинення процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом (ЄС). Це стало поштовхом до масових протестів.
16 січня 2014 року голосував за пакет так званих “диктаторських законів”, які значно обмежували громадянські свободи та свободу слова.
22 січня 2014 року під час заворушень у центрі Києва назвав протестувальників терористами, заявивши, що вони мають понести відповідальність за свої дії.
28 січня 2014-го Азаров подав заяву про відставку з посади прем’єр-міністра, і того ж дня Янукович її прийняв. 27 лютого новим главою уряду став Арсеній Яценюк.
Через кілька годин після відставки Азаров приватним літаком вилетів до Відня. У престижному районі австрійської столиці розташований особняк, оформлений на його сина, де мешкає й уся родина Азарова.
Служба безпеки України (СБУ), своєю чергою, оголосила Азарова у розшук. Водночас Інтерпол відмовився оголошувати його у міжнародний розшук.
Згодом він разом із родиною оселився в Росії.
У серпні 2015-го разом з іншими ексчиновниками, які обіймали високі посади за президентства Януковича, створив “Комітет порятунку України”.
5 березня 2020 року ЄС скасував санкції щодо Азарова та колишнього міністра енергетики Едуарда Ставицького.
20 жовтня 2021 року Печерський районний суд Києва ухвалив рішення про заочний арешт Азарова за підозрою у державній зраді.
Політична діяльність
У період з 1994 по 1998 рік обіймав посаду народного депутата України ІІ скликання, очолював бюджетний комітет Верховної Ради.
З листопада 2007 по березень 2010 року був народним депутатом VI скликання від “Партії регіонів”. У цей період очолював Міністерство фінансів у так званому тіньовому уряді, сформованому опозицією під керівництвом Януковича.
Сімейний стан
Одружений. Має сина – Олексія, бізнесмена та колишнього народного депутата від “Партії регіонів”.
