Сергій Леонідович Тігіпко – політик, підприємець, народний депутат III, IV та VII скликань, голова партії “Сильна Україна” (2009-2012, з 2014), віцепрем’єр-міністр (2010–2014), міністр соціальної політики (2010–2012), міністр економіки (1999–2000).
Місце народження, освіта
Народився 13 лютого 1960-го в селі Драгонешти Лазівського району Молдавської Радянської Соціалістичної Республіки.
Вищу освіту здобув у Дніпропетровському металургійному інституті, який закінчив у 1982-му за спеціальністю “Інженер-металург”.
У 1996 році захистив дисертацію на тему “Формування та державне регулювання систем комерційних банків України”. Здобув науковий ступінь кандидата економічних наук.
Кар’єра
У 1982 – 1984 роках Тігіпко проходив службу у Збройних силах Радянського Союзу. Після демобілізації, з 1984 по 1991 рік, був членом Комуністичної партії Радянського Союзу.
З 1984 по 1986-й обіймав низку посад у Дніпропетровському механіко-металургійному технікумі, працюючи секретарем комітету комсомолу, а згодом – заступником директора.
Після цього перейшов на роботу в Дніпропетровський обласний комітет Ленінської комуністичної спілки молоді України, де займався питаннями пропаганди та агітації. У вересні 1989 року очолив організацію, обійнявши посаду першого секретаря.
У 1990 – 1991 роках входив до складу Центрального комітету Комуністичної партії України.
Після розпаду Радянського Союзу розпочав кар’єру в банківському секторі. Восени 1991 року став заступником голови правління банку “Дніпро”, а навесні 1992-го очолив правління “ПриватБанку”.
У листопаді 1994-го Тігіпко почав працювати позаштатним консультантом президента Леоніда Кучми, займаючись питаннями грошово-кредитної політики.
У 1997 році обійняв посаду віцепрем’єр-міністра з питань економіки в уряді Павла Лазаренка та зберіг цю посаду в Кабінеті міністрів під керівництвом Валерія Пустовойтенка.
17 грудня 2002 року був призначений головою Національного банку України (НБУ).
У 2005 – 2007 роках очолював правління фінансово-промислової групи ТАС.
Після цього, до 2009-го, керував правлінням відкритого акціонерного товариства (АТ) “Сведбанк”, яке стало правонаступником “ТАС-Комерцбанк”.
Політична діяльність
У 2000 році Тігіпко став народним депутатом України, що змусило його залишити посаду в уряді. У Верховній Раді він увійшов до складу комітету з питань фінансів і банківської діяльності.
Восени того ж року очолив політичну партію “Трудова Україна”. На парламентських виборах 2002 року переобрався до Верховної Ради, цього разу від блоку “За єдину Україну”.
У 2003 році оголосив про намір брати участь у президентських виборах, проте згодом відмовився від цього, підтримавши кандидатуру Віктора Януковича. Під час виборчої кампанії очолив його штаб. Після другого туру президентських виборів у листопаді 2004-го, на тлі масових протестів, залишив посаду голови НБУ та керівника виборчого штабу.
У 2008 році працював на громадських засадах радником прем’єр-міністерки Юлії Тимошенко й був співголовою Ради інвесторів при Кабінеті міністрів України.
Влітку 2009 року залишив ці посади, щоб повністю зосередитися на політичній діяльності. У листопаді того ж року очолив партію “Сильна Україна”.
У лютому 2010-го, за кілька місяців після заснування “Сильної України”, Тігіпко ініціював формування “Блоку Тігіпка”. Того ж року обійняв посаду віцепрем’єр-міністра – міністра соціальної політики в уряді Миколи Азарова.
У березні 2012 року приєднався до “Партії регіонів”, отримавши посаду заступника голови політсили. Проте у квітні 2014 року його виключили з лав.
Незабаром після цього оголосив про відновлення діяльності партії “Сильна Україна” та очолив її виборчий список на позачергових парламентських виборах у жовтні того ж року. Однак політсила не змогла подолати виборчий бар’єр і не пройшла до Верховної Ради.
У 2020 році, після приходу до влади Володимира Зеленського, Тігіпка розглядали як одного з кандидатів на посаду прем’єр-міністра України. Проте через суспільний резонанс його кандидатуру зрештою відхилили.
Сімейний стан
Одружений з Аллою Зіневич. Подружжя має чотирьох спільних дітей: синів Сергія, Станіслава й Олександра, а також дочку Юліанну.
Зокрема Тігіпко має чотирьох дітей від попередніх шлюбів: дочки Ганна й Ася, а також сини Тимофій і Леонтій.
