Вальтер Олександр Петрович – анатом та фізіолог.
Місце народження, освіта
Народився 9 січня 1818 року в Ревелі (нині – Таллінн), у родині німецьких дворян.
Після закінчення гімназії у 1836-му вступив до Дерптського університету. Спочатку навчався на історико-філологічному факультеті, але невдовзі перевівся на медичний.
У 1841 році закінчив університет зі званням “лікаря з особливими відзнаками”, після чого переїхав до Санкт-Петербурга.
Кар’єра
У Санкт-Петербурзі Вальтер працював у військово-сухопутному шпиталі під керівництвом хірурга Миколи Пирогова. За рекомендацією останнього згодом продовжив навчання у Берліні та Відні.
У 1843-му переїхав до Києва та став ад’юнкт-професором кафедри фізіологічної анатомії з мікрографією медичного факультету Університету Святого Володимира.
Наступні 31 рік його життя та роботи були пов’язані із Києвом.
У вересні 1845 року Вальтер захистив докторську дисертацію “Про механізм сплетіння волосся при ковтуні, мікроскопічне дослідження”. Під час досліджень на Поліссі, Волині та в Білорусі дійшов висновку, що поява ковтунів пов’язана з недостатньою гігієною.
У 1847 році брав участь у боротьбі з епідемією холери в Києві. Також більше 10 років працював хірургом у Кирилівській лікарні.
Після захисту дисертації Вальтера обрали екстраординарним, а згодом ординарним професором Київського університету. Викладав хірургію, історію медицини, фізіологію та фармакологію, але найбільше займався анатомією.
Зокрема Вальтер написав підручники “Курс анатомії людського тіла” та “Курс практичної та прикладної анатомії людського тіла”. Також був засновником київської анатомічної школи.
Протягом 20 років власним коштом видавав журнал “Сучасна медицина”, де порушував питання розвитку медицини, санітарії та реформування вищої освіти.
На початку 1850-х років завдяки зусиллям Вальтера та лікаря Миколи Козлова міська влада дозволила збудувати окремий Анатомічний театр для Київського університету Святого Володимира.
Будівлю зводили у 1851-1853 роках на Фундуклеївській вулиці (нині – вулиця Богдана Хмельницького, 37). Проєкт розробив архітектор Олександр Беретті. Вартість будівництва склала 135 000 російських рублів.
Також Вальтер став першим директором Анатомічного театру. За його керівництва заклад зібрав велику колекцію анатомічних препаратів, моделей, а також 120 мумій і черепів з Європи, Азії та Африки. У підвалі відкрили перший у Києві морг.
Нині в будівлі колишнього Анатомічного театру працює Національний музей медицини України.
У 1874-му Вальтер отримав чин дійсного статського радника, після чого залишив Київ і виїхав за кордон на лікування.
Після від’їзду з Києва працював інспектором громадських лікарень у Варшаві.
Смерть
Помер 4 жовтня 1889 року. За заповітом його поховали на Байковому кладовищі в Києві.
