Дмитро Анатолійович Ярош – український громадсько-політичний діяч, військовослужбовець, лідер та засновник організації “Правий сектор (2014-2015), член-засновник організації “Тризуб”.
Місце народження, освіта
Народився 30 вересня 1971 року в Дніпродзержинську (нині – Кам’янське), Дніпропетровської області.
У 2001-му здобув вищу освіту у філологічному факультеті Дрогобицького педагогічного університету імені Івана Франка.
Кар’єра
Політичною діяльністю Ярош почав займатися ще в жовтні 1988 року. Через рік, у лютому, приєднався до “Народного руху України”.
З 1989 по 1991 рік проходив службу в Радянській армії.
У 1994-му був одним із засновників націоналістичної організації “Тризуб” імені Степана Бандери та очолив її регіональний осередок.
У 1996 році увійшов до центрального комітету організації. З 1996 по 1999 рік керував “Тризубом”.
З 2002-го Ярош був головним інспектором організації “Тризуб” й входив до її Центрального Проводу.
У січні 2005 року почав виконувати обов’язки голови Центрального Проводу. Згодом знову очолив організацію, а пізніше передав керівництво своєму заступнику Андрію Стемпицькому.
У жовтні 2010-го виступив ініціатором створення єдиного Націоналістичного руху та став його координатором.
З 1 квітня 2013 року працював помічником-консультантом народного депутата від партії “УДАР” Валентина Наливайченка.
Період Революції Гідності
Наприкінці листопада, під час Євромайдану в Києві, Ярош був одним з ініціаторів створення руху “Правий сектор”. Він об’єднав націоналістичні організації та окремих активістів. Зокрема допомагав формувати громадський рух “Самооборона Майдану”.
Спочатку керівництво “Правого сектора” майже не брало участі у відкритій політиці. Лише наприкінці січня 2014-го рух почав висувати владі власні вимоги та заявив про себе як про окрему суспільно-політичну силу.
20 лютого 2014-го Ярош особисто зустрівся з тодішнім президентом Віктором Януковичем. Під час розмови він відкинув пропозицію про перемир’я.
Наступного дня, коли опозиційні лідери представили угоду про врегулювання політичної кризи, “Правий сектор” виступив проти її умов. Представники руху вимагали негайної відставки Януковича, а не поступового проведення політичних реформ.
Ярош заявив, що в документі не було чітких зобов’язань щодо відставки президента, розпуску Верховної Ради та покарання керівників силових структур й виконавців наказів, через які загинули люди.
26 лютого 2014-го під час представлення на Майдані кандидатів до майбутнього уряду Арсенія Яценюка Ярошу запропонували посаду заступника секретаря Ради національної безпеки та оборони (РНБО).
8 березня Ярош оголосив, що братиме участь у президентських виборах. 1 квітня Центральна виборча комісія (ЦВК) офіційно зареєструвала його кандидатом. За підсумками голосування, які відбулись 25 травня, Ярош отримав 127818 голосів, або 0,70%.
Після Революції Гідності
З листопада 2014 року до серпня 2019-го був народним депутатом VIII скликання. В комітеті з питань національної безпеки та оборони обіймав посаду заступника голови.
На початку 2015-го начальник Генштабу Збройних сил України (ЗСУ) Віктор Муженко та керівництво Добровольчого українського корпусу домовилися про призначення Яроша радником начальника Генштабу.
У листопаді Ярош заявив, що покидає посаду лідера “Правого сектору”. Своє рішення пояснив розбіжностями всередині організації. За його словами,частина учасників зборів самостійно визначила подальший курс руху та сформувала ще один Провід, запропонувавши йому роль Провідника. Однак, він не хотів бути “весільним генералом”.
Пізніше Ярош повідомив, що не планує переходити до інших політичних чи громадських організацій.
На парламентських виборах 2019 року увійшов до першої 5-ки списку Єдиного націоналістичного блоку. Його створили “Національний корпус”, “Свобода”, “Правий сектор”, а також ветеранські та громадські організації.
Сімейний стан
Дружину Яроша кличуть Ольга.
У подружжя 3 дітей – доньки Анастасія та Ірина, а також син Дмитро.
