Вадим Зіновійович Рабінович – бізнесмен, народний депутат Верховної Ради VIII й ІХ скликань, лідер партії “Опозиційна платформа-За життя” (2016 – 2022).
Місце народження, освіта
Народився 4 серпня 1953-го у Харкові.
У 1970 році став студентом Харківського автодорожнього інституту, проте не завершив навчання, оскільки був відрахований на четвертому курсі. У період з 1973 до 1975-й проходив строкову військову службу в підрозділах протиповітряної оборони неподалік Харкова.
Кар’єра
Починаючи з 1975 року, працював майстром у ремонтно-будівельному управлінні Харківської міської ради.
На початку 1983 року був засуджений до 9 років позбавлення волі за крадіжку в особливо великих розмірах. У ході слідства імітував психічне захворювання та неодноразово проходив судово-медичні експертизи.
У 1995 році спільно з Олександром Роднянським і Борисом Фуксманом заснував телеканал “1+1”. За рік до цього створив компанію Media International Group, а з 1997 до 2009 року очолював Видавничий дім “CN-Столичні новини” в якості президента.
У 2008 році став власником телеканалу News One, а з 2013 року керує медіагрупою News Network.
З 1997 року обійняв посаду президента Всеукраїнського єврейського конгресу, а з 2001 року очолював Форум християн та євреїв “Крок до єдності”.
У період з 2007 до 2013-й був президентом футбольного клубу Арсенал Київ. Починаючи з 2011 року, є співголовою Європейського єврейського парламенту.
Політична діяльність
У 2014 році балотувався на посаду президента України. 25 березня того ж року подав до Центральної виборчої комісії (ЦВК) документи для реєстрації як самовисуванець. За підсумками виборів отримав 2,25% голосів виборців.
Очолював політичну партію “Всеукраїнське об’єднання “ЦЕНТР”. Під час позачергових парламентських виборів, які відбулися у 2014 році, пройшов до Ради України під №4 у списку партії “Опозиційний блок”. У парламенті обіймав посаду секретаря та очолював підкомітет з питань прав людини комітету Ради з питань прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин.
У серпні 2015 року прийняв рішення балотуватися на посаду міського голови Одеси, однак у підсумку не подав документи для реєстрації кандидатом.
13 травня 2016 року оголосив про вихід із “Опозиційного блоку”.
У липні того ж року разом із Євгеном Мураєвим представив політичну партію “За життя”, створену на основі партії “ЦЕНТР”.
9 листопада 2018 року разом із Юрієм Бойком підписав угоду про формування “Опозиційної платформи – За життя”. 27 травня 2019 року її члени одноголосно обрали співголовами партії Вадима Рабіновича та Юрія Бойка.
Під час парламентських виборів 2019 року пройшов до Ради IX скликання під №2 у списку партії “Опозиційна платформа – За життя”. 29 серпня того ж року став співголовою парламентської фракції політичної сили.
14 квітня 2022 року Верховна Рада ухвалила рішення про призупинення діяльності фракції “Опозиційна платформа – За життя”, що було зумовлено рішенням Ради національної безпеки і оборони (РНБО) від 20 березня щодо заборони діяльності низки політичних партій на період воєнного стану. 12 травня 2022 року у парламенті оголосили про її розпуск.
18 липня 2022 року президент Володимир Зеленський ухвалив рішення про позбавлення Вадима Рабіновича українського громадянства. 3 листопада того ж року Рада достроково припинила його депутатські повноваження.
Кримінальні справи
26 липня 2023 року Державне бюро розслідувань (ДБР) оголосило Рабіновичу підозру у державній зраді. Його звинувачують у поширенні антиукраїнської пропаганди серед країн Європейського Союзу (ЄС).
Сімейний стан
Одружений з Іриною Ігорівною. Подружжя має двох синів: Олега та Якова, а також доньку Катерину.
