Петро Ілліч Чайковський – російський композитор, диригент і педагог.
Місце народження, освіта
Народився 7 травня 1840 року (25 квітня за юліанським календарем) у селищі Воткінськ при В’ятської губернії.
У 14 років пережив смерть матері, яка померла від холери. Після цього відповідав за виховання молодших братів.
Освіту здобув у училищі правознавства в Санкт-Петербурзі, яке закінчив 1859-му.
Паралельно навчався музиці у класах Російського музичного товариства. З 1862-го вони стали основою Петербурзької консерваторії, де Чайковський вивчав композицію у класі Антона Рубінштейна. Навчання у консерваторії завершив 1865 році.
Кар’єра
1963 – 1980
Після випуску з училища працював у Міністерстві юстиції до 1863 року.
У 1866 році Чайковський переїхав до Москви, коли піаніст-віртуоз Микола Рубінштейн запросив його викладати у новоствореній Московській консерваторії. Там композитор читав курси композиції, гармонії, теорії музики та інструментування.
У цей період активно долучився до творчого життя міста – познайомився з письменником Львом Толстим і драматургом Олександром Островським, який згодом написав лібрето до опери “Воєвода”.
У 1868–му Чайковський зустрівся з композиторами “Могутньої купки”, після чого зацікавився програмною музикою. Серед творів того часу – симфонія №1 та увертюра-фантазія “Ромео та Джульєтта”, написана у 1869 році.
Протягом 1870-х років композитор працював у різних жанрах. У цей період з’явилися опери “Опричник” і “Коваль Вакула”, музика до драми Островського “Снігуронька”, балет “Лебедине озеро”, симфонії №2 й №3, фантазія “Франческа да Ріміні”, Перший фортепіанний концерт, “Варіації на тему рококо”.
У 1876-му Чайковський разом із братом Модестом відвідав Париж. Там він побачив оперу “Кармен” Жоржа Бізе, яка справила на нього сильне враження. Повертаючись, брати побували на Вагнерівському фестивалі у Байройті, де він познайомився з композиторами Ференцом Лістом і Ріхардом Вагнером.
Після цього почав працювати над оперою “Євгеній Онегін”.
У жовтні 1877 року Чайковський покинув роботу в Московській консерваторії. Разом з братом Анатолієм виїхав до Швейцарії. Цю подорож профінансувала меценатка Надія фон Мекк, яка призначила композитору щорічну підтримку у розмірі 6000 рублів. Єдиною умовою було те, що вони ніколи не зустрінуться особисто. Їхнє спілкування відбувалося лише через листи. За близько 13 років вони написали один одному близько 1100 листів.
У 1878 році Чайковський завершив оперу “Євгеній Онєгін” і симфонію №4.
1880 – 1893
Упродовж наступних років Чайковський багато подорожував – як Російською імперією, так і за кордоном. Найчастіше пересувався поїздом, а у 1886-му здійснив морську подорож пароплавом з Батумі до Марселя.
У середині 1880-х композитор знову долучився до музичного життя.
У 1885-му його обрали директором Московського відділення Російського музичного товариства. Зокрема Чайковський почав виступати як диригент.
З 1887 до початку 1888-го здійснив своє перше європейське турне. Під час поїздок налагодив творчі контакти з багатьма відомими музикантами, серед яких Ганс фон Бюлов, Едвард Гріг, Антонін Дворжак, Густав Малер, Артур Нікіш і Каміль Сен-Санс.
Навесні 1891 року Чайковський відвідав США. Там він диригував власними творами у Нью-Йорку, Балтиморі та Філадельфії.
Сімейний стан
У липні 1877-го Чайковський одружився з колишньою студенткою консерваторії Антоніною Мілюковою. До шлюбу вона неодноразово писала композиторові листи і навіть погрожувала самогубством, якщо він відмовиться зустрітися.
Смерть/загибель
Останні роки життя провів у місті Клин під Москвою.
16 жовтня 1893 року композитор диригував у Петербурзі на прем’єрі своєї нової симфонії. Через 9 днів після цього, 6 листопада (25 жовтня за юліанським календарем) 1893-го, він раптово помер.
