Андрій Євгенович Білецький – український військовослужбовець, командир 3-го армійського корпусу ЗСУ (березень 2025 – теп. час).
Місце народження, освіта
Народився 5 серпня 1979 року в Харкові.
Здобував вищу освіту на історичному факультеті Харківського національного університету імені Василя Каразіна. Присвятив дипломну роботу Українській повстанській армії.
Кар’єра
Після завершення навчання в університеті працював викладачем у вищих навчальних закладах Харкова, паралельно займаючись дослідженням військової історії України. Ще зі студентських років активно долучався до політичної діяльності.
У березні 2001 року брав участь у протестах у Києві в межах кампанії “Україна без Кучми”. Під час акцій був затриманий правоохоронними органами та отримав адміністративний арешт. Згідно з біографією, після цього Служба безпеки України (СБУ) нібито намагалася змусити керівництво Харківського національного університету виключити його з числа студентів.
У 2002 році очолив харківський загін Всеукраїнської організації “Тризуб” імені Степана Бандери.
У 2006-му заснував у Харкові Товариство сприяння Збройним Силам та Військово-морському флоту України “Патріот України”, а також однойменну громадську організацію. Від початку її діяльності Білецький займався організацією, плануванням і участю в таких заходах, як боротьба з наркоторгівлею та затримання нелегальних мігрантів. Також керував різноманітними масовими акціями, зокрема маршами, спортивними заходами, акціями громадянської непокори та навіть силовими виступами.
У 2008-му виступив ініціатором створення та став лідером Соціал-національної асамблеї, політичної організації, яка об’єднала кілька праворадикальних рухів.
19 листопада 2011 року на Білецького було скоєно замах: у під’їзді його будинку невідомі кілька разів вистрілили з револьвера.
У серпні того ж року в Києві та Василькові були заарештовані старшини місцевих осередків організації “Патріот України” у справі, відомій як “васильківські терористи”. Сам Білецький був арештований 27 грудня у справі “захисників Римарської” та до лютого 2014 року перебував під вартою у Харківському слідчому ізоляторі.
24 лютого 2014 року Рада ухвалила постанову про звільнення політичних в’язнів, внаслідок чого Білецький вийшов на свободу. Після звільнення він одразу приєднався до акцій протесту на Майдані.
У листопаді 2013 року, під час подій Євромайдану, активісти організації “Патріот України”, разом з іншими націоналістичними рухами, стали основою для формування новоствореного “Правого сектору”. У березні 2014 року Білецький був призначений керівником силового блоку “Правий сектор – Схід”.
Навесні 2014-го Білецький створив основу добровольчого батальйону “Азов”. Підрозділ виник на базі формування, відомого як “Чорний корпус”, яке в березні та квітні того ж року діяло на сході України, протистоячи появі так званих “зелених чоловічків”. У вересні того ж року батальйон “Азов” розширили до полку, а Білецький став його командиром. На початок 2016 року зоною відповідальності полку визначали південний схід Донецької області, зокрема Маріуполь, де “Азов” виконував оборонні завдання.
У 2023 році він став командиром 3-ї окремої штурмової бригади.
У березні 2025 року стало відомо про створення 3-го армійського корпусу ЗСУ в рамках реформи структури управління у війську. Очолив цей корпус Білецький.
Політична діяльність
У 2014-му, під час позачергових парламентських виборів, Білецького обрали депутатом Верховної Ради VIII скликання. Він балотувався як самовисуванець у Києві. На момент обрання займав посаду командира полку патрульної служби міліції особливого призначення “Азов” у структурі Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області.
У парламенті працював як позафракційний депутат і обіймав посаду заступника голови комітету з питань національної безпеки та оборони.
Наприкінці 2016 року очолив новостворену політичну партію “Національний корпус”.
Сімейний стан
У 2003-му одружився з Юлією Білецькою. У 2007 році у подружжя народився син Олександр. У 2016-му Андрій та Юлія розлучились.
З 2022-го одружений з Тетяною Даниленко. В 2022-му в них народився син Андрій-Северин.
