Олена Андріївна Рибакіна – казахська тенісистка.
Місце народження, освіта
Народилася 17 червня 1999 року у Москві, Російська Федерація (РФ).
Свого часу, разом із сестрою Анною, відвідувала секції спортивної гімнастики та фігурного катання. У 6 років її тренери заявили, що через високий зріст Рибакіна не матиме перспектив у цьому напрямку, у зв’язку з чим батько перевів дочок до тенісної секції.
Кар’єра
З 2011-го по 2017 рік брала участь у міжнародних юніорських турнірах.
У 2015 році дійшла до фіналу чемпіонату Європи серед спортсменок до 16 років, а через рік зіграла у фіналі парного змагання великого чемпіонату в Мілані.
У 2017-му Рибакіна вийшла до півфіналів турнірів Великого шолома в Австралії та Франції, а також виграла змагання в Мілані. У грудні того ж року піднялася на 3 місце місцевого рейтингу.
Доросла кар’єра
Поєднуючи навчання з тенісом, з 2015 року Рибакіна почала виступати на дорослих турнірах ITF. У листопаді дійшла до фіналу змагань в Антальї, а згодом, у 2016 – 2017 роках, ще двічі грала у фіналах турнірів у Гельсінкі та Фергані.
У парному розряді впродовж весни 2017 року виграла два турніри – в Стамбулі та Антальї. Восени 2017-го дебютувала на Кубку Кремля.
З 2018 року виступає під громадянством Казахстану. На початку 2018-го, подолавши кваліфікацію турніру WTA в Санкт-Петербурзі, здобула кілька перемог і зупинилася на чвертьфіналі.
У 2019 році дійшла до чвертьфіналу турніру в Стамбулі, де поступилася тенісистці з Чехії.
У липні Рибакіна виграла свій перший титул WTA на турнірі в Бухаресті. У фіналі обіграла румунку Патріцію Марію Циг, не віддавши суперниці жодного сету за весь турнір. На Відкритому чемпіонаті США того ж року вибула вже в першому колі.
На початку 2020 року дійшла до фіналу турніру в Шеньчжені, де поступилася у вирішальному матчі.
У 2021-му на Відкритому чемпіонаті Франції вперше в кар’єрі вийшла до чвертьфіналу турніру Великого шолома.
Того ж року на Вімблдоні дебютувала в основній сітці турніру, де дійшла до 4-го раунду, вигравши три матчі поспіль.
На Олімпійських іграх у Токіо спортсменка посіла 4 місце. У півфіналі поступилася майбутній чемпіонці, а в матчі за бронзу програла представниці України.
Під час Кубку Біллі Джин Кінг Рибакіна здобула 2 перемоги для збірної в грі з Польщею.
Перемога на Вімблдоні
На початку січня 2022 року Рибакіна дійшла до фіналу турніру WTA 250 в Аделаїді, де поступилася першій ракетці світу. У середині січня піднялася на найвище в карʼєрі 12 місце рейтингу.
Весною 2022-го зіграла у чвертьфіналі турніру WTA 1000 в Індіан-Веллсі. На Відкритому чемпіонаті Франції вибула в третьому колі.
Влітку Рибакіна яскраво виступила на Вімблдоні: виграла чотири матчі поспіль, вперше вийшла до чвертьфіналу, а згодом – до півфіналу та фіналу. У вирішальному матчі здобула перемогу й стала першою тенісисткою з Казахстану, яка виграла турнір Великого шолома.
На Відкритому чемпіонаті США того ж року вибула вже в першому колі. Восени дійшла до фіналу турніру в Порторожі та до півфіналу змагань в Остраві. Сезон завершила на 22 місці світового рейтингу.
2023
На Відкритому чемпіонаті Австралії у 2023 році Рибакіна обіграла кількох топсуперниць, зокрема першу ракетку світу, та дійшла до фіналу, де поступилася у трисетовому матчі. За підсумками змагань вперше в карʼєрі увійшла до топ-10 світового рейтингу.
Весною 2023 року на турнірі в Індіан-Веллсі знову перемогла першу ракетку світу, а у фіналі взяла реванш у суперниці з Білорусі. Цей успіх приніс їй перемогу у WTA 1000 і підйом на 7 місце рейтингу.
Невдовзі вийшла ще до одного фіналу турніру WTA 1000 – у Маямі. Там зупинилася за крок до титулу, поступившись у вирішальному матчі представниці Чехії.
У травні 2023-го, після невдалого виступу в Мадриді, Рибакіна вийшла до фіналу турніру WTA 1000 у Римі. Під час змагань втретє за сезон обіграла першу ракетку світу, а в півфіналі перемогла Олену Остапенко. Фінальний матч завершився достроково через травму суперниці, тож Рибакіна здобула другий титул WTA 1000 у сезоні та піднялася на 4 місце світового рейтингу.
На Відкритому чемпіонаті Франції дійшла до 3-го раунду, після чого знялася через вірусну інфекцію. Хвороба змусила пропустити кілька важливих турнірів напередодні Вімблдону. Під час турніру Великого шолома в Лондоні вийшла до чвертьфіналу, де зустрілась із Унс Джабір, яка взяла реванш за фінал попереднього року.
Після Відкритого чемпіонату США, де Рибакіна завершила виступи в третьому колі, спортсменка повернулася на корт наприкінці сезону 2023 року на турнірі WTA 1000 у Пекіні. У чвертьфіналі обіграла першу ракетку світу, але у півфіналі поступилася Людмилі Самсоновій.
За підсумками сезону Рибакіна увійшла до вісімки найсильніших тенісисток і кваліфікувалася на підсумковий турнір WTA, який проходив у Канкуні. На груповому етапі здобула одну перемогу та зазнала двох поразок.
Участь у підсумковому турнірі закріпила результати року й підтвердила її позиції серед лідерок світового рейтингу.
2024
На старті сезону 2024-го Рибакіна вийшла до фіналу турніру WTA 500 у Брісбені. У півфіналі обіграла суперницю з Чехії, а у фіналі в двох сетах перемогла другу ракетку світу, перервавши її тривалу серію без поразок в Австралії.
На Відкритому чемпіонаті Австралії тенісистка вибула вже в другому колі після наддовгого вирішального тай-брейку. Через це втратила рейтингові очки, але вже на наступному турнірі взяла титул WTA 500 в Абу-Дабі, здобувши перемогу у фіналі в двох сетах.
На початку 2024 року на турнірі WTA 1000 у Катарі Рибакіна дійшла до фіналу, де поступилася першій ракетці світу. Захист титулу в Індіан-Веллсі пропустила через проблеми зі здоров’ям.
На турнірі WTA 1000 у Маямі Рибакіна провела складну серію матчів, кілька разів граючи по три сети. Дійшла до фіналу, де поступилася американській тенісистці.
Початок грунтового сезону Рибакіна провела вдало. На турнірі в Штутгарті в півфіналі зупинила переможну серію Іги Свьонтек, а у фіналі обіграла Марту Костюк і здобула титул.
Упродовж сезону Рибакіна знову мала проблеми зі здоров’ям, що вплинуло на календар перед турнірами Великого шолома. На Роллан Гаррос дійшла до чвертьфіналу, а на Вімблдоні зупинилася на стадії півфіналу.
Влітку Рибакіну включили до складу олімпійської збірної Казахстану для участі в Іграх у Парижі, однак напередодні старту вона знялася через стан здоров’я. Пізніше команда повідомила, що тенісистка також пропустить турнір WTA 1000 у Торонто через ускладнення після бронхіту.
У другій половині 2024 року Рибакіна знялася ще з кількох турнірів. Федерація тенісу Казахстану підтвердила наявність травми спини та повідомила, що після відновлення вона зможе повернутися до виступів на змаганнях серії WTA 1000.
На початку жовтня спортсменка завершила співпрацю з тренером Стефаном Вуковим, з яким за попередні роки піднялася з кінця другої сотні до топ-5 рейтингу WTA.
2025
Сезон 2025-го Рибакіна розпочала в умовах невизначеності з тренерським штабом. На початку року повідомила про повернення Вукова, але він мав невирішені питання з WTA залишалися невирішеними, зокрема він не отримав акредитацію на Відкритий чемпіонат Австралії.
Після турніру в Австралії, де спортсменка дійшла до 4-го раунду, вона та тренер Горан Іванішевич оголосили про завершення співпраці. Напередодні захисту титулу в Абу-Дабі новим тренером став італійський фахівець Давіде Сангвінетті.
У жовтні 2025 року Рибакіна виграла турнір WTA 500 у Нінбо, здобувши перемогу у фіналі. У листопаді стала чемпіонкою Підсумкового турніру WTA в Ер-Ріяді, де у фінальному матчі обіграла першу ракетку світу.
2026
На старті сезону 2026 року Рибакіна вдруге в кар’єрі дійшла до фіналу Відкритого чемпіонату Австралії. На шляху до вирішального матчу обіграла другу ракетку світу у чвертьфіналі та перемогла американську тенісистку в півфіналі.
У фіналі здолала Аріну Соболенко й здобула свій 12 титул на рівні WTA, а також другий титул турніру Великого шолома. За підсумками виступу повернулася на 3 місце світового рейтингу.
