Філарет (Михайло Антонович Денисенко) – патріарх Київський і всієї Руси-України Української православної церкви Київського патріархату (УПЦ КП) (1995 – 2018).
Місце народження, освіта
Народився 23 січня 1929-го в селі Благодатне Амвросіївському районі Донецької області.
У 1946-му вступив до Одеської духовної семінарії. Також у 1952 році завершив навчання у Московській духовній академії.
Кар’єра священнослужителя
1 січня 1950-го прийняв чернечий постриг, отримавши ім’я Філарет. Упродовж того ж року був висвячений у сан ієродиякона, а наступного, 1951-го, – в сан ієромонаха.
У 1953 році розпочав викладати у Московській духовній академії. Через три роки його призначили інспектором Саратовської духовної семінарії, одночасно возведши у сан ігумена.
У 1957 році Філарет обійняв посаду інспектора Київської духовної семінарії. Наступного року став архімандритом, а також очолив заклад на посаді ректора.
У 1960 році отримав пост керуючого справами Українського Екзархату та став настоятелем Свято-Володимирського кафедрального собору.
У період з 1961 до 1962-й був настоятелем подвір’я Російської православної церкви при Олександрійському патріархаті. Після цього отримав сан єпископа Лузького, став вікарієм Ленінградської єпархії та керівником Ризької єпархії.
З червня до жовтня 1962 року був екзархом Середньої Європи. Згодом отримав призначення на посаду єпископа Віденського та Австрійського, а у 1964-му став єпископом Дмитровським, вікарієм Московської єпархії, а також ректором Московської духовної академії та семінарії.
Навесні 1966 року був возведений у сан архієпископа. Водночас отримав призначення на посаду екзарха України, став архієпископом Київським і Галицьким, а також увійшов до складу Священного Синоду на постійній основі.
Через два роки Філарет отримав сан митрополита.
Навесні 1990 року, після смерті патріарха Московського і всієї Русі Пимена, його обрали місцеблюстителем патріаршого престолу. Того ж року в червні очолив Помісний собор Російської православної церкви.
У жовтні Філарет став предстоятелем Української православної церкви (УПЦ), отримавши титул митрополита Київського і всієї України.
Після проголошення незалежності України у 1991 році він ініціював проведення Всеукраїнського помісного собору УПЦ, на якому було підтримано рішення про її повну автокефалію. Російська православна церква відмовилася надати незалежність Українській церкві, а невдовзі в Харкові обрали іншого митрополита Київського. Філарет назвав ці дії неканонічними та незаконними.
У 1992-му відбувся об’єднавчий собор, на якому було створено УПЦ Київського патріархату. Очолив її митрополит Мстислав (Скрипник), який отримав титул патріарха Київського і всієї Русі-України. Після його смерті у 1995 році патріархом обрали Філарета.
У 2018 році, коли за підтримки Вселенського патріархату була створена Православна церква України, Філарет отримав титул почесного патріарха. Новим предстоятелем, митрополитом Київським і всієї України став Епіфаній (Думенко).
У січні 2019 року Філарету було присвоєно звання Героя України.
Скандали
У червні 2019-го Філарет оголосив про відновлення діяльності УПЦ Київського патріархату та розпочав висвячення нових єпископів. У Православній церкві України ці дії розцінили як самовільні та такі, що суперечать статуту.
Через кілька тижнів Філарет дав інтерв’ю російському пропагандистському телеканалу “Россия 24”, де заявив, що не погодився б на умови томосу про автокефалію Православної церкви України, якби йому довелося втратити керівну роль у церковному управлінні. Він також звинуватив колишнього Петра Порошенка та митрополита Епіфанія в тому, що вони його обманули.
Згодом у Православній церкві України прийняли рішення заборонити Філарету здійснювати будь-які хіротонії, тобто висвячення у священнослужителі, а також виключили його зі складу Священного Синоду. Попри це він продовжує проводити богослужіння у Володимирському соборі Києва, а на офіційному сайті УПЦ Київського патріархату його і далі називають патріархом Київським і всієї Руси-України.
