Юрій Іванович Єхануров – міністр оборони України (2007 – 2009), прем’єр-міністр України (2005 – 2006), народний депутат України III – VI скликань.
Місце народження, освіта
Народився 23 серпня 1948 року в селі Белькачі Учурського району Якутії.
У 1963-му році закінчив Буйську восьмирічну школу Бічурського району.
Згодом навчався у Київському будівельному технікумі, після чого вступив до Київського інституту народного господарства. Вищу освіту завершив у 1973 році.
Кар’єра
Трудову діяльність Єхануров розпочав у 1967 році на заводі залізобетонних виробів тресту “Київміськбуд №4”. Пройшов шлях від майстра до директора підприємства.
Пізніше працював на керівних посадах у трестах “Стройдеталь”, “Київміськбудкомплект” і “Головкиївміськбуд”.
У період з 1991 по 1998 рік працював у Державній економічній раді України. Зокрема обіймав посаду заступника голови Київської міської адміністрації.
Робота в уряді та політична діяльність
У 1993-му році його призначили заступником міністра економіки.
З 1994-го по 1997 рік очолював Фонд державного майна України, а у 1997-му обійняв посаду міністра економіки.
З 1997 по 1998-й Єхануров став головою Державного комітету з розвитку підприємництва.
У період з 1998 по 2000 рік був народним депутатом України. У цей час обіймав посаду заступника голови комітету Верховної Ради з економічної політики, управління народним господарством та інвестиціями. Був членом Народно-демократичної партії та її фракції у парламенті.
З 1999-го по 2001-й був першим віцепрем’єр-міністром в уряді Віктора Ющенка.
Після відставки Кабінету міністрів, у період з червня до листопада 2001 року, був першим заступником голови та керівником головного управління організаційної й кадрової політики, а також взаємодії з регіонами Адміністрації президента Леоніда Кучми.
З листопада 2001-го по квітень 2002 року, як уповноважений президента, відповідав за питання адміністративної реформи.
Після парламентських виборів 2002-го знову здобув мандат народного депутата, балотуючись у складі блоку “Наша Україна”. У Раді очолив комітет з питань промислової політики та підприємництва.
У березні 2005 року його обрали керівником виконавчого комітету партії “Наша Україна” а вже через місяць – призначили головою Дніпропетровської обласної державної адміністрації (ОДА).
У вересні того ж року, після відставки Юлії Тимошенко, став виконувачем обов’язків прем’єр-міністра України Пізніше Рада підтримала його кандидатуру на посаді глави уряду.
У січні 2006 року, за результатами газових переговорів із Росією, парламент висловив уряду Єханурова недовіру, після чого Кабінет міністрів було відправлено у відставку.
На парламентських виборах того ж року він очолив виборчий список блоку політичних партій “Наша Україна”. У Раді був членом комітету з питань науки та освіти.
Після дострокових виборів парламенту у 2007-му та формування коаліції “Блок Юлії Тимошенко (БЮТ)” і “Наша Україна – Народна самооборона (НУНС)” Єханурова призначили міністром оборони України. У 2009 році він опинився в центрі скандалу, пов’язаного зі зловживаннями в оборонному відомстві, після чого його звільнили.
З червня 2009-го до лютого 2010 року працював першим заступником глави Секретаріату президента України.
У 2015 році балотувався на посаду міського голови Києва від партії “Відродження”. За результатами першого туру посів 14-те місце, здобувши 0,61% голосів виборців.
Сімейний стан
Одружений з Оленою Львівною. Подружжя має сина Дмитра 1975 року народження.
