Стівен Чарлз Віткофф – американський мільярдер, інвестор і забудовник, адвокат, спеціальний посланник США на Близькому Сході, фактичний особистий посол президента США до диктатора Росії Володимира Путіна, засновник і голова Witkoff Group.
Місце народження, освіта
Народився 15 березня 1957 року в окрузі Бронксі, Нью-Йорк, в родині євреїв Мартіна Елвіна Віткоффа та Лоїз Віткофф.
Дитинство провів у Болдвін-Гарборі та Олд-Вестбері на Лонг-Айленді.
У 1980-му закінчив Університет Гофстра, здобувши ступінь бакалавра.
У 1983 році здобув ступінь доктора права в Школі права Гофстра.
Кар’єра
Після завершення навчання у 1983-му Віткофф почав працювати в нью-йоркській юридичній фірмі Dreyer & Traub.Серед його клієнтів був бізнесмен Дональд Трамп, з яким він налагодив дружні стосунки під час спільної роботи над однією з бізнес-угод.
До 1986 року продовжував займатися юридичною практикою у сфері нерухомості в нью-йоркській фірмі Rosenman & Colin.
У 1985-му перейшов до володіння і управління нерухомістю. Разом із колегою Ларрі Глюком, який також працював у Dreyer & Traub, заснував компанію Stellar Management. Вони почали з придбання недорогих житлових будинків у Вашингтон-Гайтс, на Мангеттені та в північно-західному Бронксі. На певному етапі у їхньому портфелі було 85 будівель із понад 3 тисячами квартир.
У 1995 році Віткофф розширив свою діяльність у Нижньому Мангеттені, придбавши кілька доступних офісних будівель.
У 1996-му отримав фінансування від Credit Suisse First Boston для купівлі 33 Ліберті-стріт – 27-поверхової башти. Наступного року передав в оренду Федеральному резервному банку Нью-Йорка верхні 13 поверхів будівлі строком на 25 років.
Після цього вибудував тісні ділові стосунки з Credit Suisse First Boston і продовжив купувати нові об’єкти, зазвичай використовуючи мінімум власних коштів. Серед таких об’єктів – хмарочос Daily News Building у районі Іст-Мідтаун на Мангеттені.
У 1997-му Віткофф вийшов із Stellar Management та заснував власну компанію Witkoff Group, обійнявши крісло генерального директора. Після цього розширив діяльність у напрямі житлового будівництва та реконструкції.
У 1998 році разом із партнером Рубіном Шроном придбав будівлю Вулворта в районі Трайбека за 138 мільйонів доларів. Того ж року розширив портфель, купуючи об’єкти нерухомості у Чикаго, Далласі та Філадельфії.
Станом на жовтень того ж року Witkoff Group управляла 11 мільйонам квадратних футів комерційної та роздрібної нерухомості, мала частки у 7,5 тисячах квартир та брала участь у кількох проєктах із забудови земельних ділянок і готелів.
У 1998 році заплановане IPO компанії на суму близько 2 мільярдів доларів було скасоване через обвал ринку нерухомості. Після цього партнерство Віткоффа та Глюка було припинено: Глюк отримав житлові об’єкти, а Віткофф залишив за собою офісні будівлі.
У 2013-му Віткофф разом із забудовником Гаррі Маклоу придбав готель “Park Lane” на Мангеттені за 660 мільйонів доларів. Того ж року спільно з Fisher Brothers купив земельну ділянку в Трайбеку за 223 мільйонів доларів, на якій згодом звели житлову вежу висотою 792 фути.
Станом на 2014-й забудовник володів 30 об’єктами нерухомості у США та Лондоні.
До 2019 року портфель Witkoff Group зріс майже до 50 об’єктів у Штатах та за кордоном.
Компанія Witkoff Group також придбала проєкт будівництва курорту та казино за 600 мільйонів доларів. Заклад планували відкрити у 2020-му під назвою The Drew – на честь покійного сина Віткоффа, Ендрю. Втім, зрештою роботи призупинили через пандемію COVID-19.
У лютому 2021 року нерухомість придбала Koch Real Estate Investments. Готель відкрився у грудні 2023-го, а загальна вартість будівництва склала 3,7 мільярда доларів. Це, своєю чергою, зробило його другим найдорожчим курортом Лас-Вегаса.
Державна служба
У квітні 2020-го, під час першої каденції президента Трампа, Віткофф увійшов до складу Great American Economic Revival Industry Group – консультативної групи, створеної для боротьби з економічними наслідками пандемії COVID-19 у Штатах.
9 листопада 2024 року його обрали співголовою Президентського комітету з інавгурації другого терміну Трампа разом із колишньою сенаторкою Келлі Леффлер.
12 листопада Трамп призначив Віткоффа спеціальним посланником на Близькому Сході.
У січні 2025-го посадовець взяв участь у переговорах щодо припинення вогню та обміну заручниками між Ізраїлем і ХАМАС. До процесу його запросив головний перемовник адміністрації Джо Байдена Бретт Макгерк. Переговори також вели за участі прем’єр-міністра Катару шейха Мохаммеда.
11 лютого 2025 року Трамп направив Віткоффа до Москви, де він провів зустріч із диктатором Росії Володимиром Путіним. Під час переговорів обговорювали питання обміну полоненими, зокрема звільнення громадянина США Марка Фогеля в обмін на росіянина Александра Винника.
До березня Віткофф фактично став головним каналом комунікації між адміністрацією Трампа та російським диктатором.
Віткофф про Україну
У низці інтерв’ю Віткофф озвучував позиції, що збігалися з російською пропагандою, та ставив під сумнів територіальну цілісність України. Він заявляв, що окуповані Росією області нібито є російськомовними та що проведені там так звані “референдуми” показали бажання місцевого населення перейти під контроль країни-терориста.
Також виправдовував російське вторгнення і самого російського диктатора.
Сімейний стан
У 1987-му одружився з Лорен Джилл Раппопорт, яка на той час працювала юристкою в манхеттенській фірмі Botein, Hays & Sklar. Подружжя виховало трьох синів:
- у 2011 році їхній 22-річний син Ендрю помер від передозування оксиконтином в закладі тверезості Sunset Plaza Drive у Каліфорнії;
- син Зак є співзасновником криптовалютної компанії World Liberty Financial;
- Олександр обіймає посаду співгенерального директора Witkoff Group.
