Ігор Володимирович Клименко – міністр внутрішніх справ України (2023 – теп. час), голова Нацполіції України (2019-2023), генерал поліції третього рангу, доктор психологічних наук.
Місце народження, освіта
Народився 25 жовтня 1972-го у Києві.
У 1994 році завершив навчання у Харківському військовому університеті, після чого, до 1997 року, проходив військову службу у ракетній військовій частині
Також заочно навчався в Одеському державному університеті, де здобув кваліфікацію психолога.
У 2014-му завершив магістратуру Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ за спеціальністю “Правознавство”.
Кар’єра
Клименко розпочав свою професійну діяльність у Міністерстві внутрішніх справ України (МВС) у 1998 році, обійнявши посаду психолога в Центрі практичної психології, що діяв у Харківській області.
У період з 1999 по 2001 рік працював старшим психологом в управлінні роботи з особовим складом того ж Управління МВС України в Харківській області. Після обіймав посаду спеціального співробітника у Спеціальному миротворчому центрі.
З березня по червень 2002 року працював патрульним оперативного взводу спеціального миротворчого підрозділу МВС, дислокованого у Косові.
У червні 2002-го повернувся до роботи в Харківській області, де до вересня 2004 року обіймав посаду начальника відділення професійного психологічного відбору та професійної орієнтації Центру практичної психології при Управлінні МВС.
З 2004 по 2008 рік Клименко працював у центральному апараті МВС України. Обіймав посаду головного психолога Центру практичної психології Департаменту роботи з персоналом відомства.
У лютому 2008 року був призначений на посаду заступника голови відділу аналізу та статистичного обліку інспекції з особового складу Департаменту кадрового забезпечення МВС.
З березня 2008 по червень 2010 року очолював Центр практичної психології в складі Департаменту кадрового забезпечення МВС України. У червні 2010 року перейшов на посаду заступника начальника управління. Також очолював відділ психологічного забезпечення цього ж департаменту, і залишався на цій посаді до квітня 2011 року.
З квітня по червень 2011 року виконував обов’язки начальника управління соціально-психологічної роботи Департаменту кадрового забезпечення МВС України. Після цього він біймав посаду начальника управління соціально-психологічної роботи в Департаменті кадрового забезпечення МВС.
У період із вересня по грудень 2011 року працював заступником начальника управління інспекції з особового складу та психологічного забезпечення, одночасно керуючи відділом психологічного забезпечення департаменту.
З грудня 2011 року до грудня 2014 року очолював управління професійної підготовки та освіти Департаменту кадрового забезпечення МВС. У грудін 2014-го був призначений заступником начальника структури, де працював до листопада 2015 року.
З листопада 2015 року по жовтень 2017 року очолював Департамент кадрового забезпечення Національної поліції України.
У жовтні 2017 року отримав посаду заступника голови Національної поліції України, одночасно керуючи Департаментом кадрового забезпечення. Обіймав цю посаду до березня 2018 року.
З березня 2018 року до вересня 2019 року працював на посаді заступника голови Національної поліції України.
З 25 вересня 2019 року до січня 2023 року Клименко обіймав посаду керівника Національної поліції України.
Після авіакатастрофи в місті Бровари, яка призвела до загибелі керівництва МВС, Кабінет міністрів 18 січня 2023 року призначив Клименка на посаду заступника міністра МВС. Крім того, на нього було покладено виконання обов’язків голови міністерства.
7 лютого 2023 року Рада затвердила Клименка на посаді міністра внутрішніх справ України.
Сімейний стан
Одружений. Має сина Станіслава.
