Володимир Васильович Сальдо – народний депутат Херсонської міської ради VIII скликання, народний депутат України VII скликання.
Місце народження, освіта
Народився 12 червня 1956 року в селищі Жовтневе, Миколаївської області. Дитячі роки минули у Кривому Розі.
У 1978 році закінчив Криворізький гірничорудний інститут, здобувши освіту на факультеті промислового та цивільного будівництва.
Кар’єра
Упродовж 1981–1986 років працював у Монголії в складі групи військових радників.
З 1986 року обіймав посади майстра, лінійного інженера, а згодом головного інженера будівельно-монтажного управління зі спорудження житлових будинків і соціально-культурних об’єктів у тресті “Херсонбуд”.
У 1991 році очолив будівельно-монтажне управління № 3.
У 2001 році обійняв посаду заступника голови Херсонської обласної державної адміністрації (ОДА), відповідаючи за питання житлово-комунальних господарств (ЖКГ), міської інфраструктури, будівництва та інвестицій.
У 2002 році став міським головою Херсона. На той час був членом громадської організації “Наше місто – наш дім”.
З 2001 року до 22 липня 2004 року очолював херсонський обласний осередок “Партії регіонів”. Після цього обіймав посаду заступника керівника осередку, яким керував Володимир Ходаковський, а також очолював міське відділення політсили.
У 2014 році став головою правління Херсонської міської громадської асоціації будівельників та інвесторів “Стройінвестсоюз”.
Політична діяльність
Упродовж 1998 року отримав мандат депутата Херсонської міської ради. Цього ж року його було визнано членом-кореспондентом Академії будівництва України.
У період парламентських виборів 2012-го балотувався до Верховної Ради VII скликання від “Партії регіонів”. У цей час обіймав посаду заступника голови комітету Верховної Ради з питань будівництва, містобудування, житлово-комунального господарства та регіональної політики. 16 січня 2014 року брав участь у голосуванні за “диктаторські закони”.
У проміжку з 27 лютого до жовтня 2014-го був членом депутатської групи “Економічний розвиток”.
Упродовж 2014 року вдруге балотувався до Верховної Ради України, але без успіху. Поступився кандидатам від політичної сили “Блок Петра Порошенка” Олександру Співаковському та представнику партії “Батьківщина” Юрію Одарченку.
Протягом 2015-го взяв участь у виборчих перегонах за посаду міського голови Херсона, висуваючись від політичної партії “Наш край”. У першому турі отримав 16,88 % голосів і посів другу позицію, після чого прийняв рішення зняти свою кандидатуру.
Починаючи з листопада був депутатом VII скликання Херсонської міської ради, очолюючи фракцію “Наш край”.
Упродовж 2019 року втретє висувався кандидатом у народні депутати України від партії “Опозиційна платформа – За життя” (“ОПЗЖ”). Проте за підсумками голосування поступився представнику політичної сили “Слуга народу” Павлу Павлішу.
Колабораціонізм
У березні 2014-го, перебуваючи на посаді народного депутата України, сприяв Російській Федерації (РФ) під час незаконної анексії Кримського півострова, відкрито демонструючи проросійські погляди.
Після того, як 24 лютого 2022 року Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, 13 березня того ж року з’явився на російському мітингу, що відбувся в Херсоні. Пізніше заявив, що не підтримує ідею створення так званої “народної республіки” в межах Херсонської області, а його присутність на заході була, за його словами, нібито спробою перешкодити його проведенню.
Після його участі в цьому мітингу керівник фракції “Блок Володимира Сальдо” у Херсонській обласній раді Валерій Литвин направив офіційного листа першому заступнику голови обласної ради Юрію Соболевському. У документі було зазначено, що депутати фракції не поділяють його позиції та надалі продовжать роботу в обласній раді у складі депутатської групи “Підтримка програм президента України”.
Брав участь у засіданні колабораційного урядового утворення “Комітет порятунку” в Херсоні. Пізніше депутатка міської ради Ольга Співакіна оприлюднила його пояснення, в якому він стверджував, що нібито був змушений долучитися до цього заходу.
17 березня 2022 року Офіс Генерального прокурора України відкрив кримінальне провадження за звинуваченням у державній зраді, що пов’язане зі створенням псевдооргану “влади” в Херсонській області. Серед осіб, що потрапили під підозру, фігурував й Сальдо.
26 квітня того ж року отримав посаду керівника окупаційної адміністрації Херсона.
14 червня 2022 року Восьмий апеляційний адміністративний суд прийняв рішення про заборону діяльності політичної сили “Блок Володимира Сальдо” на території України.
Упродовж червня того ж року отримав громадянство Російської Федерації.
З 5 серпня 2022-го, через нібито погіршення стану здоров’я, був вивезений до Криму, де лікарі ввели його в медикаментозну кому. Наступного дня був транспортуваний до Москви та госпіталізований у відділення реанімації токсикологічного центру. 12 вересня опублікував відеозвернення, у якому заявив, що перебував під наглядом “серйозних лікарів”.
19 вересня 2022 року з’явилася інформація про його повернення до Херсона. У цей період брав участь у так званому “референдумі” щодо приєднання тимчасово окупованих українських територій до складу Росії.
9 травня 2023 року оприлюднив відеозвернення українською мовою, адресоване українським військовим. Закликав згадати про “спільних батьків і дідів”.
Санкції
3 червня 2022 року Сальдо внесено до санкційного списку країн Євросоюзу “за підтримку російської агресії проти України та створення органу зі співробітництва з російською окупаційною владою в Херсонській област”.
2 серпня 2022 року потрапив під блокуючі санкції Сполучених Штатів Америки (США).
Також перебуває під санкціями Великої Британії, Канади, Швейцарії, Австралії, Японії, України та Нової Зеландії.
Сімейний стан
Одружений з Любов’ю Сальдо. Має доньку – Ірину Сальдо.
