Гончаренко Олексій Олексійович – український політик, депутат Верховної Ради України VIII та IX скликань, голова Одеської обласної ради (2014), депутат Одеської міської ради V та VI скликань (2006 – 2014).
Місце народження, освіта
Народився 16 вересня 1980 року в Одесі. Шкільну освіту здобував у кількох навчальних закладах. Спочатку відвідував загальноосвітню школу №62, згодом продовжив навчання у школі №35, а завершив здобуття середньої освіти в одеській гімназії №2.
Після закінчення школи вступив до Одеського національного медичного університету, де здобув спеціальність у галузі педіатрії. Навчання завершив у 2002 році. Згодом продовжив освіту в Академії народного господарства при уряді Російської Федерації (РФ), де у 2005 році отримав диплом за спеціальністю “Фінанси і кредит”.
Кар’єра
У період із 1999 по 2001 рік Гончаренко працював в Одеській станції швидкої медичної допомоги. Згодом вирішив присвятити себе політичній діяльності, очоливши молодіжне крило “Партії Зелених України” в Одеській області.
Політична діяльність
У 2002 році вперше взяв участь у виборах, висунувши свою кандидатуру до Одеської міської ради, але не отримав необхідної підтримки виборців. Після цього розпочав роботу помічником депутата.
У 2005 році очолив міський осередок партії “Союз” в Одесі. Наприкінці того ж року вона приєдналася до “Партії регіонів”.
З 2005 до 2014-го Гончаренко був членом “Партії регіонів”. Того ж року очолив громадську організацію “Якість життя”. У 2006 році здобув депутатський мандат в Одеській міській раді, представляючи “регіоналів”.
У 2010 році став депутатом Одеської обласної ради, знову від тієї ж політичної сили, і обійняв посаду заступника голови облради. У 2012 році балотувався до Верховної Ради як кандидат від “Партії регіонів”, проте не набрав достатньої кількості голосів для обрання народним депутатом.
У лютому 2014 року, на тлі подій Євромайдану, Гончаренко залишив посаду першого заступника голови Одеської обласної ради та вийшов із лав “Партії регіонів”. Через кілька місяців його обрали до Верховної Ради у списку “Блоку Петра Порошенка”.
У 2015 році приєднався до Постійної делегації Верховної Ради України в Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ).
На парламентських виборах 2019 року знову висував свою кандидатуру, цього разу як безпартійний самовисуванець, і здобув депутатський мандат. У Верховній Раді IX скликання приєднався до фракції “Європейська солідарність”.
На місцевих виборах 2020 року Гончаренко балотувався до Одеської обласної ради під першим номером у списку “Європейської солідарності”, але зрештою відмовився від депутатського мандата.
У 2022 році отримав посаду віцепрезидента комітету ПАРЄ з питань міграції, біженців та переміщених осіб.
На початку 2024 року його було обрано президентом цього комітету, і він також увійшов до складу Бюро ПАРЄ.
Затримання у Росії
1 березня 2015 року Гончаренка незаконно затримала поліція в Москві під час траурної ходи, присвяченої пам’яті російського опозиціонера Бориса Нємцова, який був убитий напередодні.
Після затримання його передали до Слідчого комітету Російської Федерації, де проводили так звані Олексій Гончаренко “процесуальні дії”, пов’язані з подіями в Одесі 2 травня 2014 року. Це порушило дипломатичний імунітет, наданий Гончаренку як делегату Парламентської асамблеї Ради Європи, і суперечило нормам міжнародного права.
Увечері того ж дня Гончаренка звільнили під поруки українського посольства. Вже 2 березня 2015-го Міністерство внутрішніх справ (МВС) Росії заявило, що не має жодних претензій до затриманого українського народного депутата.
Сімейний стан
Одружений з Ольгою Гончаренко. Має двох синів Олексія та Кирила.
Батько Гончаренка Олексій Костусєв – колишній “регіонал” й міський голова Одеси з 2010 по 2013-й. Підозрюється в участі у схемі з незаконного заволодіння аеропортом “Одеса”.
