Бец Володимир Олексійович – лікар-анатом і гістолог, клініцист.
Місце народження, освіта
Народився 14 (26 за григоріанським календарем) квітня 1834-го на Чернігівщині у дворянській родині.
Навчався у Ніжинській, а згодом у 2-й Київській гімназії, яку закінчив у 1853-му.
У 1860 році закінчив медичний факультет Університету Святого Володимира та здобув ступінь лікаря.
Кар’єра
Після закінчення університету Бец залишився працювати на кафедрі анатомії, яку очолював професор Олександр Вальтер.
З травня 1861-го до вересня 1862 року стажувався у провідних європейських клініках. У цей час почав роботу над докторською дисертацією, яку захистив у 1863-му.
У науковій роботі Бец займався дослідженням мозку та розробив власну методику виготовлення анатомічних препаратів. Він створив колекцію з більше 8 тисяч препаратів мозку людини і тварин.
Колекцію ж відзначили медалями у 1870 році в Петербурзі та у 1873 році у Відні. Бец, своєю чергою, відмовився її продавати та передав Університету Святого Володимира.
У 1872-му він також відмовився від пропозиції надрукувати атлас колекції у Лейпцигу коштом Дрезденської академії наук, оскільки хотів видати його в Києві. Для цього він опанував фотографію та облаштував друкарню у власній квартирі.
До “Атласу мікроскопічної анатомії головного мозку людини” увійшли 29 таблиць і 140 малюнків. Повністю завершити та видати працю вчений не встиг.
Паралельно з медициною Бец цікавився історією України. Разом з істориком та етнографом Володимиром Антоновичем він підготував і видав книгу “Історичні діячі Південно-Західної Росії”, яку в урядових колах сприйняли як прояв українського сепаратизму.
З 1868 по 1890-й він очолював кафедру анатомії Університету Святого Володимира. Під тиском керівництва зрештою покинув посаду, офіційно пояснивши відставку хворобою серця.
Наукова діяльність
Бец досліджував будову та роботу центральної нервової системи, зокрема головного мозку. Він відкрив рухову зону кори та описав велетенські пірамідні нервові клітини, які згодом назвали клітинами Беца.
Також вивчав надниркові залози, розвиток і ріст кісток, займався питаннями клінічної діагностики. На основі своїх досліджень виступав проти френології та расових теорій.
Бец є автором більше 50 наукових робіт.
Також вчений багато років працював консультантом з нервових хвороб у Кирилівській лікарні та був головним лікарем лікарні Південно-Західної залізниці.
Брав участь у громадському та науковому житті Києва, був одним із засновників Товариства дослідників природи, очолював Анатомічний театр й входив до низки наукових товариств.
Смерть
Бец помер 12 жовтня 1894 року.
Сімейний стан
Був одружений з Дарією Павлівною Штрам.
