Вінстон Леонард Спенсер-Черчилль – британський журналіст, політик та державний діяч XX століття.
Місце народження, освіта
Народився 30 листопада 1874-го в палаці Бленгейм міста Вудсток.
Освіту здобував у приватних школах, після чого вступив до Королівської військової академії в Сандгерсті.
Після завершення навчання отримав офіцерське звання молодшого лейтенанта і був направлений на військову службу до Південної Індії.
Військова служба
Військова служба Черчилля в гусарському полку тривала недовго – його направили на Кубу, де він працював військовим кореспондентом і публікував свої матеріали у пресі. Після цього взяв участь у військовій кампанії проти повстання пуштунських племен. Завершення операції стало приводом для написання книги під назвою “Історія Малакандського польового корпусу”, яка принесла йому не лише популярність, а й значний гонорар.
Політична діяльність
Після військової служби Черчиль вирішив взяти участь у виборах до парламенту Британії. Висувався від Консервативної партії, однак без успіху.
Дані він вирушив до Південної Африки в якості військового кореспондента газети “Морнінг пост”. Згодом провів певний час у Сполучених Штатах Америки (США), де читав лекції, а на отримані кошти вирішив розпочати політичну діяльність у Британії.
У 1911 році Черчилль був призначений на посаду першого лорда Адміралтейства. Під час Першої світової війни він ініціював створення Королівських військово-повітряних сил Британії. У 1919-му обійняв посади військового міністра та міністра авіації. Упродовж 1920-х років здебільшого працював у парламенті, обіймаючи різні урядові посади, а у вільний час захоплювався живописом.
Загалом він двічі ставав прем’єр-міністром Великої Британії. Вперше очолив уряд у 65-річному віці, після відставки кабінету Невіла Чемберлена. Вдруге став прем’єром у віці 77 років, коли у 1952-му до влади знову прийшли консерватори. Під час його першого терміну, у 1941 році, Британія підписала з Радянським Союзом угоду про спільну боротьбу проти нацистської Німеччини. Згодом було укладено Атлантичну хартію з США, до якої пізніше приєднався й СРСР.
У 1953 році Черчиль був удостоєний лицарського звання королевою Єлизаветою II, після чого став серорм Вінстоном Черчилем. Того ж року йому присудили Нобелівську премію з літератури.
Відставка
У 1955-му, коли йому виповнилося 80 років, пішов у відставку та зосередився на творчості – багато часу приділяв живопису та письменницькій діяльності. Невдовзі після цього вийшов його великий літературний проєкт – чотиритомна праця під назвою “Історія англомовних народів”.
Черчиль помер 24 січня 1965 року в Лондоні у віці 90 років. Його поховали в селі Блейдон, неподалік Бленгеймського палацу, де він народився.
Сімейний стан
У 1908 році Вінстон Черчиль познайомився з Клементиною Хоузьер, яка згодом стала його дружиною. Того ж року вони взяли шлюб. У подружжя згодом народилося п’ятеро дітей.
