Богдан Хмельницький

Богдан Хмельницький – український військовий, політичний і державний діяч, творець Української козацької держави, гетьман Війська Запорозького.

Місце народження, освіта

Точна дата й місце народження Хмельницького залишаються невідомими. За однією з версій, він народився 6 січня 1596-го (27 грудня 1595 року за старим стилем) у селі Суботів на Черкащині в родині чигиринського сотника Михайла Хмельницького.

Початкову освіту здобув у київській братській школі, згодом навчався в Єзуїтському колегіумі в Ярославі та продовжив навчання у Львові.

Кар’єра

У 1620- 1621 роках разом із батьком брав участь у польсько-турецькій війні під час якої опинився в полоні. Вдалось звільнитись лише через два роки – за одними відомостями він утік, за іншими був викуплений родичами.

Повернувшись до Суботова, вступив до реєстрового козацтва й разом із запорозькими козаками брав участь у походах проти турецьких міст.

У період козацьких повстань 1630 – 1638 років обіймав посаду генерального писаря. Долучився до виступів проти Речі Посполитої, зокрема до Кумейківської битви, а 24 грудня 1637 року як військовий писар підписав капітуляцію ворога під Боровицею.

У 1644 – 1646 роках взяв участь у війні між Францією та Іспанією, командуючи загоном козаків чисельністю понад дві тисячі бійців.

Під час відсутності Хмельницького польський підстароста Чаплинський напав на його хутір. Спроби домогтися справедливості через суд не дали результату, що стало причиною того, що у 1647-му Хмельницький розпочав підготовку до загальнонародного повстання проти польського панування в Україні.

Хмельниччина

9 лютого 1648-го Хмельницького було обрано першим гетьманом Запорозької Січі. Зібравши близько чотирьох тисяч козаків, він вирушив у похід проти польських військ. Саме з цього почався новий козацький виступ, що швидко переріс у Національно-визвольну війну українського народу.

У боях під Жовтими Водами та Корсунем повстанські загони разом із кримськотатарськими союзниками завдали нищівної поразки польському війську. До вересня 1648-го шляхетська армія фактично перестала існувати. Але Хмельницький, дійшовши до етнічних українських земель, зупинив подальший наступ, сподіваючись на можливість домовленостей із польським королем. 27 грудня 1648 року він урочисто в’їхав до Києва.

Хмельницького в Києві вітали як “пресвітлого володаря й князя Русі”. Його зустрічали вище православне духовенство, київська інтелігенція та єрусалимський патріарх Паїсій Величковський.

Після поновлення бойових дій війська Хмельницького завдали полякам тяжкої поразки. Проте через зраду кримського хана гетьман був змушений погодитися на Зборівський мир, який проіснував недовго.

У червні 1651-го під Берестечком відбулася битва, яка завершилася поразкою козацького війська. Кримський хан утік з поля бою, а коли Хмельницький намагався його зупинити, той захопив гетьмана й утримував у полоні близько місяця. Восени було підписано Білоцерківський договір, який фактично знівелював більшість здобутків українців. Вже через рік Хмельницький здобув чергову перемогу під Батогом.

Після цього гетьман звернувся до московського царя з пропозицією щодо об’єднання.

У 1654-му в Переяславі було укладено військовий союз між Гетьманщиною та Московією, внаслідок чого українські землі увійшли до складу царської держави.

Наприкінці життя Хмельницький намагався змінити політичний курс і схилявся до союзу зі Швецією та Османською імперією, вбачаючи у Москві загрозу для козацького суверенітету.

Смерть/загибель

Хмельницький помер 27 липня 1657 року від інсульту. Його поховали в селі Суботові в кам’яній церкві, зведеній за його власним наказом, яка збереглася до наших днів.