Володимир Ростиславович Мединський – російський політик, публіцист, письменник, помічник президента Російської Федерації, міністр культури Росії (2012 – 2020), депутат Державної думи РФ IV і V скликань (2003 – 2011).
Місце народження, освіта
Народився 18 липня 1970 року в місті Сміла Черкаської області. Його батько був військовим, а мати – лікаркою-терапевткою. У дитинстві родина часто змінювала місце проживання через службу батька. На початку 1980-х років вони переїхали до Москви, де Мединський закінчив школу.
Після школи намагався вступити до Московського вищого загальновійськового командного училища, але не пройшов через зір.
У 1987-му вступив до Московського державного інституту міжнародних відносин (МДІМВ) на факультет міжнародної журналістики. Був членом комітету Всесоюзної Ленінської Комуністичної Спілки Молоді (ВЛКСМ) й входив до Вченої ради.
Проходив журналістську практику в районних газетах, ТАСС і агентстві “Новости”.
З 1991 по 1992 рік стажувався в посольстві Союзу Радянських Соціалістичних Республік (СРСР), а згодом Росії у США. У 1992-му закінчив МДІМВ з відзнакою.
З 1993 по 1997-й навчався в аспірантурі МДІМВ за спеціальністю “Політологія”.
У 1997 році захистив кандидатську дисертацію, а у 2000-му – докторську. Отримав звання професора кафедри міжнародної інформації та журналістики. Пізніше захистив ще одну докторську дисертацію з історії.
Кар’єра
Ще у 1989 році, під час навчання, заснував приватне рекламне агентство – Асоціацію молодих журналістів “ОКО”.
Бізнес
У 1992 році Володимир Мединський разом з однокурсниками Сергієм Михайловим, Сокуром, Болматовим і Єгором Москвіним заснували рекламну агенцію “Корпорація “Я”. Частки розподілили так: Мединський і Михайлов отримали по 30 %, а решту 40 % поділили Сокур, Болматов і Москвін. Компанія працювала з “Автобанком”, “ТверУніверсалБанком”, великими тютюновими компаніями та фінансовими пірамідами.
У 1996 році після введення зовнішнього управління в “ТверУніверсалБанку” на рахунках агенції зависли значні кошти, призначені для оплати реклами в медіа. Через борги частина видань відмовилася розміщувати рекламу, клієнти почали залишати компанію, і “Корпорація ‘Я'” була змушена скорочувати зарплати та штат.
Згодом Михайлов обміняв свою частку на контрольний пакет компанії “Михайлов і партнери” і вийшов із бізнесу.
Зокрема Мединський очолював UCA до 1998 року та залишався акціонером до 2003 року. Після обрання до Державної думи переоформив свої акції на батька.
Державна служба
Влітку 1998-го Мединський став віцепрезидентом Російської асоціації зі зв’язків з громадськістю. Відповідав за взаємодію з регіонами та розвиток регіональної мережі.
У жовтні перейшов на державну службу – став радником з іміджу директора Федеральної служби податкової поліції Росії Сергія Алмазова.
У травні, через рік, на запрошення міністра Георгія Бооса, очолив управління інформаційної політики Міністерства з податків і зборів РФ.
У листопаді отримав класний чин державного радника податкової служби II рангу.
Політична кар’єра
У 1999 році Мединський покинув державну службу та очолив роботу з регіональними медіа у виборчому штабі блоку “Вітчизна – Вся Росія” на виборах до Державної думи III скликання. Також входив до центральної ради “Вітчизна”.
Після того як Боос став заступником голови Держдуми, Мединський працював його радником до 2002 року.
У грудні 2001-го вступив до партії “Єдність і Вітчизна – Єдина Росія”, яка утворилася після об’єднання рухів “Вітчизна”, “Вся Росія” та фракції “Єдність”. У партії входив до центральної ради, з 2002 по 2004 рік керував столичним виконавчим комітетом, а у 2003 році очолював виборчий штаб у Москві.
У 2004 – 2005 роках був заступником керівника Центрального виконкому “Єдиної Росії”. Зокрема обраний до Державної думи за загальнофедеральним списком партії та увійшов до фракції “Єдина Росія”.
У Державній думі IV скликання обіймав посади заступника голови Комітету з інформаційної політики, заступника голови Комітету з економічної політики, а також заступника голови Комісії з технічного регулювання.
З 2004 року входив до президії генеральної ради “Єдиної Росії”.
З 2004 по 2005-й був заступником керівника Центрального виконкому партії з інформаційно-аналітичної роботи.
До Державної думи V скликання обраний від “Єдиної Росії” по Липецькій області. У 2008 – 2009 роках ініціював поправки до законів про рекламу та обмеження споживання тютюну.
Під час другого депутатського терміну координував групу співпраці з парламентом Республіки Корея та входив до делегації Федеральних зборів у комітеті “Росія – Європейський союз”. Також очолював підкомітет з екології Комітету з природних ресурсів і був членом комісії з питань діяльності природних монополій та держкорпорацій.
У 2010-му його включили до президентської комісії з протидії фальсифікації історії, де він працював до 2012 року.
У липні 2011 року увійшов до правління фонду “Русский мир”, який займається популяризацією російської мови та культури. У листопаді 2011 року очолив комітет Державної думи з культури.
Після цього очолив посаду помічника диктатора Володимира Путіна.
Під час повномасштабної війни Росії проти України у 2022 році очолював російську делегацію на переговорах з Києвом.
Сімейний стан
Мединський одружений. Разом з дружиною виховує двох синів та двох доньок.
